Наталя Павлусенко: Як портрет Івана Самойловича пройшов війну
В цей час я завершувала рисунок під живопис для портрету Івана Самойловича для колекції Національний заповідник «Гетьманська столиця».
Процес цей був складним. Купа всього необхідного на столі , два айпеди з історичними матеріалами, переписка з істориками по ходу.
Мені так не хотілося відриватися від роботи, бо потрібно багато часу щоб налагодити цей процес. Тому як завжди, я працювала до пізна і лягла спати в надії, що цього вчергове не станеться…
Під ранок я почула вибухи і для моєї сім’ї почалося нове життя, як і для всієї України.
На наступний день ми виїхали під Киів на дачу до куми. Думали там буде безпечніше. Слава Богу, що наші хлопці відбили наступ на Бровари.
Інакше - нас би чекала нова Буча. Особливо якби мене застали за мольбертом з моїм Самойловичем…
Потім нас вивезли волонтери ( безкоштовно) до Львова з мольбертом, портретами та всім необхідним.
У Львові одна літня пара нам безкоштовно дала свою квартиру в центрі Львова. Але моя шведська кума переконала мене таки переїхати до Швеції. І після важкої дороги , яку ледве перенесла моя мама, ми приїхали.
Місцеві шведи з відкритим сердцем допомагали всім необхідним. Купили мольберт , полотна та все необхідне. А рисунок Самойловича приіхав зі мною у валізі.
До себе в будинок згодом нас прихистила чудова шведка - ідеал жінки в усіх відношеннях.
З огляду на нове життя, малювання з українськими дітками - біженцями, вивчення шведської мови та ін. роботу над портретом Івана Самойловича я завершила лише влітку.
Тепер про портрет. Він створювався за дослідженням історика Ольги Ковалевської.
Єдине прижиттєве зображення гетьмана - це ктиторський портрет на стіні храму святої Трійці. Там Самойлович зображений зі складеними в молитві руками.
Зберіглася чорно-біла світлина. Знову, з огляду на першоджерело, довелося докорінно змінювати образ, бо портрети гетьмана більш пізнього періоду були зовсім далекими від реальності.
Ми з Ольгою Ковалевською планували зберегти в новому портреті поставу в молитві. Натомість працівники Батуринського музею висловлювали сумніви на цю тему. Зрештою вирішили наш варіант з Ольгою. А вже після 24 лютого самі працівники Музею сказали, що: «як добре, що він молиться…»
Син священника, Іван Самойлович цим виокремлюється з усієї плеяди гетьманів. Глибоко віруючий, розумний , поміркований та освічений - він як міг - маневрував зі скаженим російським царем. Сам гетьман помер у Сибіру у засланні.
Наостанок додам: скільки б нам не довелося виборювати свою свободу і право на існування - ми вистоїмо. Герої не вмирають!
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Також читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.