На Вишгородщині зацвів борщівник Сосновського

Жителі села Нові Петрівці сподіваються, що сільська рада допоможе позбавитися від отруйної рослини.

Борщівник Сосновського все агресивніше «завойовує» території. А зважаючи на те, що ця рослина небезпечна, бо викликає сильні опіки, позбавитись від неї не так-то просто.

На Вишгородщині поширення борщівника турбує людей. «На межі Старих та Нових Петрівців (Кагати), напроти дитячого майданчика, зростає такий монстр, - повідомила дописувачка Фейсбук-сторінки Нові Петрівці-Старі Петрівці " Все про все і трішки більше", опублікувавши фото. – Наскільки я розумію, це отруйна рослина, російською - борщівник. Дуже небезпечна, якщо доторкнутися - шалена алергія та опіки. До якого голови звертатися, щоб знищити? Бо розмножується дуже швидко, і може бути біда».

Люди повідомили про кілька місць, де росте борщівник на громадських територіях, і не лише у Нових Петрівцях, а й у навколишніх селах. «Зараз якраз у дитини маємо опік від цієї зарази. Були лише в Старих Петрівцях. Швидше за все, опік отримали при спуску до води по Юрківській, будьте обережні», звертають увагу люди у коментарях.

Небезпечна рослина проникає й на приватні території, але не всі господарі з ним борються.

«У Нових Петрівцях така гидота росте у дуже гарної господині на городі, поруч дитячий майданчик, граються діти (вул.Соборна). Я зверталась до сільського голови Родіона Старенького, дякую, він відреагував, комунгосп періодично косить, але ж борщівник знову росте. Хотілося б, щоб господиня навела лад на своєму городі», зауважує дописувачка сторінки.

Втім, проблема ще й в іншому – не всі знають про небезпечність борщівника Сосновського. Дехто думає, що просто гарна квіточка виросла. А дехто – що достатньо його просто скосити. Хоча більшості новопетрівчан відомо, що то за монстр «окуповує» село.

А боротися з ним справді складно, якщо вже укоренився, адже корені борщівника, як повідомляє головне управління Держпродспоживслужби у Київській області, сягають у глибину понад два метри. Та й після того, як рослину знищити, не факт, що борщівник через кілька років не зійде знову. Його насіння може «чекати» у ґрунті 5-6 років, а то й через 12-15 років може зійти!

Під дією ультрафіолетового випромінювання вони переходять в активну форму, яка викликає пошкодження шкіри. Після контакту з рослиною, особливо в сонячні дні, на шкірі може з'явитися сильний опік 1-3 ступеню. Особлива небезпека полягає в тому, що доторк до рослини спочатку не викликає в людини ніяких неприємних відчуттів, а опіки з'являються на уражених ділянках тіла через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку», закликає Держспоживслужба.

Ресурс «Пропозиція - Головний журнал з питань агробізнесу» розповідає, як боротися з борщівником Сосновського. «Найпростіший, з нетривалим ефектом спосіб - це з травня по вересень нескінченно косити. Кажуть, після третього-четвертого покосу корінь борщівника слабшає і не так швидко дає сходи. Але головне - це не допустити, щоб він  дозрів і захитався: на кожному стеблі визрівають десятки тисяч насінин.  Хороший ефект в боротьбі з борщівником дає весняне знищення проростків. Можна використовувати найрізноманітніші агротехнічні прийоми - прополка, оранка, боронування, дискування, заорювання (можна і глибоко, відвально). А можна і гербіцидами проростки обробити. Є варіант хімічної атаки - скошувати стебла і заливати в них спеціальні хімікати (70%-вою оцтовою кислотою, соляркою). Плоди борщівника при дозріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефірноолійні канали з секретом у вигляді суміші масел і смол - зручно їх знищувати через спалювання. Є одне «але»: спалювати насіння борщівника можна, коли вони вже досить підсохло; а значить, вони вже будуть легко обсипатися. Тому зрізання парасольок з сухим насінням треба проводити максимально акуратно».

Як повідомляв "Погляд", на межі Київщини і Житомирщини створили заказник «Заплава пам’яті Небесної Сотні»