На головній вулиці столиці каштани замінять на платани
20.03.2019
Бобрик Юлія 0
За результатами голосування по програмі «Обери дерево для Хрещатика», більшість киян висловилися за платан.
«Це дерево дуже стійке до хвороб, шкідників, міських умов загазованості та інших шкідливих факторів. Платан має широке листя, розлогу крону, що буде створювати тінь над пішохідною зоною та активно затримувати пил та вуглець від вихлопних газів», – розповів заступник генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Дмитро Заруба «Вечірньому Києву».
І хоча каштани, висаджені вздовж доріг столичних доріг, не витримують сучасних умов міста – забруднення повітря, зміна клімату, шкідники, сіль, як протиожеледний засіб – проте Київ без свого «символу» не залишиться. Дерева й далі прикрашатимуть столичні парки та сквери. Проте на алеях замість каштанів з’являться більш стійкі рослини – платани, катальпи, акації, клени та сакури.
Не менш значимими символами столиці є вікові дерева, деяким з них віком від 100 до 900 років. Є й ті, що застали часи розквіту Київської Русі, а значить є живими свідками історії нашого народу. Нещодавно Візіком Карта створили мапу найстаріших дерев.
Проте бережливе ставлення до вікових дерев притаманне не всім. В інтерв’ю Дмитро Заруба також розповів про стан лісів усієї Київщини. Він зазначив, що однією з проблем «легенів планети» у Київській області є всихання хвойних та листяних порід дерев, яке відбувається через глобальне потепління та щільність забудов внаслідок яких катастрофічно знижується рівень ґрунтових вод.
І це, дійсно правда, стрічки новин рясніють заголовками щодо вирубки дерев під Києвом. Нагадаємо, в Ірпені хочуть спиляти столітній дуб. У Бучі зрубали сосни, яким було 70 років. Також нещодавно стало відомо, що поліція затримала «лісорубів», які знищили понад 200 дерев в Ірпені.
Подібно ситуація знайома й столиці, можливо, саме це і стало однією з причин, чому Київ не потрапив у рейтинг 25-ти «найзеленіших» міст Європи за версією comparethemarket.com. У число факторів, якими керувалися дослідники при складанні рейтингу, увійшли: площа зелених насаджень, рівень забруднення повітря, якість води, обсяг викидів вуглекислого газу, а також якість життя, частка людей, які добираються до роботи нема на авто, протяжність веломаршрутів, середній час в пробках, минулі перемоги в Європейській премії Зеленої столиці, транспортна завантаженість.
«Це дерево дуже стійке до хвороб, шкідників, міських умов загазованості та інших шкідливих факторів. Платан має широке листя, розлогу крону, що буде створювати тінь над пішохідною зоною та активно затримувати пил та вуглець від вихлопних газів», – розповів заступник генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Дмитро Заруба «Вечірньому Києву».
І хоча каштани, висаджені вздовж доріг столичних доріг, не витримують сучасних умов міста – забруднення повітря, зміна клімату, шкідники, сіль, як протиожеледний засіб – проте Київ без свого «символу» не залишиться. Дерева й далі прикрашатимуть столичні парки та сквери. Проте на алеях замість каштанів з’являться більш стійкі рослини – платани, катальпи, акації, клени та сакури.
Не менш значимими символами столиці є вікові дерева, деяким з них віком від 100 до 900 років. Є й ті, що застали часи розквіту Київської Русі, а значить є живими свідками історії нашого народу. Нещодавно Візіком Карта створили мапу найстаріших дерев.
Проте бережливе ставлення до вікових дерев притаманне не всім. В інтерв’ю Дмитро Заруба також розповів про стан лісів усієї Київщини. Він зазначив, що однією з проблем «легенів планети» у Київській області є всихання хвойних та листяних порід дерев, яке відбувається через глобальне потепління та щільність забудов внаслідок яких катастрофічно знижується рівень ґрунтових вод.
І це, дійсно правда, стрічки новин рясніють заголовками щодо вирубки дерев під Києвом. Нагадаємо, в Ірпені хочуть спиляти столітній дуб. У Бучі зрубали сосни, яким було 70 років. Також нещодавно стало відомо, що поліція затримала «лісорубів», які знищили понад 200 дерев в Ірпені.
Подібно ситуація знайома й столиці, можливо, саме це і стало однією з причин, чому Київ не потрапив у рейтинг 25-ти «найзеленіших» міст Європи за версією comparethemarket.com. У число факторів, якими керувалися дослідники при складанні рейтингу, увійшли: площа зелених насаджень, рівень забруднення повітря, якість води, обсяг викидів вуглекислого газу, а також якість життя, частка людей, які добираються до роботи нема на авто, протяжність веломаршрутів, середній час в пробках, минулі перемоги в Європейській премії Зеленої столиці, транспортна завантаженість.