Михайло Кальницький: росіяни повторили злочини червоних загонів Муравйова
Коли Українська Центральна Рада намагалася ухилитися від «братських обійм» сусідньої радянської республіки, ворожі гармати випустили по Києву тисячі снарядів, що несли смерть і руйнування.
Пізніше, за сприяння військ кайзерівської Німеччини, наше місто деякий час було центром Української держави.
Тоді відомий мистецтвознавець і пам’яткоохоронець Федір Ернст випустив брошуру «Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 г.».
Навожу цитату з неї, яка стосується місцевості, обстріляної рашистами й сьогодні.
«…В особый район следует выделить местность, прилегающую к зданию Педагогического музея, где помещалась Центральная Рада.
Весь этот район был под сильнейшим огнем, причем последние снаряды попали в верхний зал здания Рады уже тогда, когда в него входили большевики.
Однако самое здание потерпело сравнительно мало. Зато в прилегающее здание 1 гимназии (архит. А. В. Беретти) попало 14 снарядов, исковеркавших средний ризалит главного фасада и боковое крыло по Терещенковской улице, причем одним из снарядов убито и ранено 10 лежавших здесь больных.
Пострадало и старое здание Министерской гимназии, и Военно-Окружной суд, пансион гр[афини] Левашовой и прекрасное здание Университета (также постр. Беретти).
Во Владимирском соборе, насчитывающем 8 попаданий, слегка попорчено разорвавшимся снарядом «Рождество Христово» Нестерова, в правом алтаре на хорах.
От страшного сотрясения при разрывах во всем районе особенно пострадали окна – в одном университете выбито было 700 оконных стекол.
…25 января, когда большевики уже входили в Киев, их батареи направили свой огонь на дом проф.
Грушевского на Паньковской улице. Несколько выстрелов зажигательными снарядами – и весь многоэтажный дом обратился в пылающий костер.
Таким образом, погибли, кроме всего имущества обитателей, два больших художественных собрания – М. С. Грушевского и В. Г. Кричевского.
Оба собрания находились в тесной генетической связи между собой, любовно собирались десятками лет и заключали в себе, главным образом, памятники украинской старины».
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.