Масі Найєм: Поради волонтерам. Що треба знати, щоб убезпечити себе від звинувачень у розкраданні?

Україною прокотилася хвиля скандалів, пов’язаних зі спробами притягнути до кримінальної відповідальності волонтерів за нібито продаж гуманітарної допомоги.

Аналізуємо, у яких випадках волонтер може потрапити в халепу і стати підозрюваним у злочині через торгівлю гуманітаркою та даємо поради, як діяти законно, щоб цього уникнути. Що з’ясовуємо?

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за продаж гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпоряджання таким майном для отримання прибутку.

Злочином вважаються такі дії з гуманітарною допомогою на суму від 434 175 грн.

У період воєнного стану покарання за такий злочин — від 5 до 7 років із конфіскацією майна.

Складно аналізувати конкретну справу без доступу до матеріалів кримінального провадження, орієнтуючись лише на заяви учасників. Тому ми будемо розглядати не конкретні кейси, а ключові проблеми, з якими стикалися волонтери. У чому суть?

Волонтери завозять в Україну товар, призначений для допомоги військовим, за спрощеною процедурою як гуманітарну допомогу.

Це пришвидшує митну процедуру та звільняє від сплати мита. Може йтись про значні суми (приклад, за авто 2019 року випуску з двигуном на 2000 куб. см, яке коштувало в ЄС 20 тис. євро доведеться додатково сплатити понад 6 тис. євро мита та податків).

Гуманітарна допомога — це добровільна безоплатна допомога у грошовій чи натуральній формі (виконання робіт чи надання послуг), пожертвування, надані з гуманних мотивів як від українців, так і іноземців.

Тобто це те, що передає благодійник, наприклад, військовим, безоплатно.

Якщо товар ввозять в Україну як гуманітарку за спрощеною митною декларацією, але передають отримувачу за гроші — цей товар перестає бути гуманітарною допомогою.

Проте ми маємо випадки, які можна трактувати по-різному:

Людина, яка хоче отримати допомогу від волонтера, вносить йому чи його фонду благодійне пожертвування. У такому випадку виникне закономірне запитання — якщо сплата благодійного внеску є обов’язковою умовою надання благодійної допомоги, то чи не є це завуальованим продажем товару?

Якщо так, то декларування цього товару як гуманітарної допомоги було безпідставним.

Варто було або ввозити це в Україну не як гуманітарну допомогу, або не ставити залежності між сплатою благодійного внеску та отриманням допомоги.

Людина прямо надає волонтеру гроші для того, щоб він придбав товар, і завіз його в Україну для конкретного отримувача.

Вважаємо, що це все ще можна вважати гуманітарною допомогою у вигляді надання послуги з придбання і доставки авто. Наприклад, коли в умовах воєнного стану військовий підрозділ не може самостійно придбати автомобіль, але хтось має можливість профінансувати придбання, а волонтер — організувати купівлю. Проблема в тому, що це можна не відрізнити від продажу авто конкретній людині волонтером. Тому у правоохоронців може виникнути таке ж запитання, як і попередньому пункті.

Як у другому варіанті волонтер купує товар для конкретної людини за гроші конкретного пожертвувача, але і бере за це відсоток за надання послуг.

Можна слушно зауважити, що благодійна організація може відводити до 20 % своїх коштів на адміністративні витрати. Але якщо йдеться про комісію з конкретної людини за придбання конкретного товару, то швидше йдеться про продаж автомобіля, а не про благодійну допомогу.

Саме у таких випадках найбільше шансів стати підозрюваним у справі про торгівлю гуманітарною допомогою. Як себе убезпечити?

Найбільш безпечною є позиція, коли волонтером чи волонтерською організацією взагалі не ставиться в залежність одне від одного надання благодійної допомоги конкретній особі і сплата благодійного внеску конкретною особою.

Багато волонтерів отримували повідомлення на кшталт:

Надання чи ненадання вами благодійного внеску не впливає на отримання благодійної допомоги. Хоча безперечно я/ми завжди раді наданню благодійної допомоги за реквізитами і використаємо її для придбання ще більшої кількості корисних речей для наших військових».

Як волонтерським організаціям документувати ввезення та передачу товарів гуманітарної допомоги?

Для уникнення пастки продажу гуманітарної допомоги, яку ввозять за спрощеною процедурою, важливим є письмова фіксація. Тобто волонтерська організація:

має отримати відповідного листа від отримувача товарів з найменуванням та кількістю товарів

передати акт приймання-передачі товарів від волонтера отримувачеві

назва і кількість товарів, які були в першому зверненні, має збігатися з позиціями в акті

Що стосується товарів, які може бути ввезено за спрощеною процедурою, за наявності гарантійного листа від військової частини або іншого уповноваженого органу. Процедура загалом та ж сама:

• лист від отримувача про необхідність певного товару, гарантійний лист та акт приймання-передачі

• номенклатура товарів має збігатись у трьох документах

• звітування у такому випадку покладається на кінцевого отримувача (військову частину), який має повідомити Державну службу експортного контролю про кількість та назву товарів

Першоджерело за посиланням.

Раніше ми повідомляли, що на Київщині злочинний дует шахраїв ошукав волонтерку.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.