Марина Гримич: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ-ХХІ століття
В минулих книгах я більше концентрувала увагу на історії та культурі цього маленького, але Великого народу, а тут така відповідальність – історія національного руху! Зробила я це в притаманній для мене манері – не декларативно, а з максимальною увагою до життя людей, тобто застосовуючи антропологічний (в широкому сенсі слова) підхід.
Моїми головними героями (і, відповідно, респондентами) є український кримськотатарський політик Ільмі Умеров Ilmi Umerov та його брат Бекір Умеров – натхненник і організатор протестних акцій кримських татар "Москва–1987". Вони ж стали консультантами книги разом з блискучою журналісткою, інтелектуалкою і експерткою в кримськотатарській проблематиці – Ayshe Umerova, яка, до того ж, в часи окупації виявила себе як безстрашний політик і громадська діячка. У книзі я подала маловідомі факти про спосіб і стиль життя кримських татар в депортації, про своєрідні організаційні форми на ранніх етапах національного руху, про неоднозначні ситуації й відверті подробиці акції "Москва–1987", про звичаєво-правові форми вирішення земельного та житлового питань в Криму після повернення кримських татар, а також про брудне і зрадливе закулісся кримської політики в 1990-х та 2000-х і про те як практично був анексований Крим. Тепер ви розумієте, чому книга далася мені так важко. Вона реально випалила мене.
Але душа завжди лікувалася спілкуванням з цими світлими людьми – Ільмі, Бекіром, Айше, а також Maye Umerova – представниками народу, який заслужив право не лише жити, а й порядкувати на своїй батьківщині, в Криму.
Книга видана за підтримки Український інститут книги і вже розсилається в бібліотеки України. Дякую Видавництво "Нора-Друк", а також моєму незмінному редактору і подрузі з часів внутріутробного життя в лонах наших матерів Olha Krekoten. Хочу подякувати також кримськотатарському художнику Аліму Усеїнову, який надав дозвіл на використання його полотна "Східне місто" в обкладинці нашої книги. Хочу також подякувати моєму покійному батькові Вілю Гримичу, який, будучи перекладачем, в тому числі з кримськотатарської мови, з дитинства в мені плекав інтерес і виховував повагу до цього великого народу.
Першоджерело за посиланням .
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.