Лісничий Баришівскього лісництва ділиться секретами своєї роботи
Володимир Іванович Лепеха - лісничий Баришівскього лісництва ДП «Бориспільський лісгосп» розповів, як воно працювати серед природи і піклуватися за кожну рослину.
Володимир Іванович народився у Баришівському районі, 30 років віддав своєму покликанню, пройшовши шлях від майстра лісу до лісничого. Нині має у підпорядкуванні чималеньке господарство загальною площею 4538,5 гектари, з яких 1583 га — соснові насадження.
Створене воно було на базі колгоспних лісів і нині на півночі межує з Чернігівською областю, а на півдні — з Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським районами. Тут нараховується понад 100 контурів лісу. Лісництво дуже розкидане, тому вести спостереження, аби в господарстві був лад, не дуже просто.
«Кожен сам обирає професію. На лісничого можна вивчитися, але стати ним може не кожен. Якщо не любиш ліс, не вмієш спілкуватися з природою, людьми, які тут працюють, то лісничим не будеш. Свою роботу я обрав за покликом серця, якби пафосно це не звучало, — розповідає Володимир Іванович. — Був малий, а навколо нашого села ліс густий ріс… То ми малими туди часто бігали, з лісниками весь час спілкувалися, допомагали їм…"
Лісівник повинен знати технологію вирощування лісу, основи лісової патології і протипожежної профілактики, засоби і способи боротьби з лісовими пожежами, біологію шкідників і хвороб лісу… Саме він заздалегідь вживає всіх заходів, щоб запобігти лісовим пожежам.
А для цього він повинен добре знати життя лісу — мати спеціальну підготовку. Знати, що необхідно зробити для вирощування молодого лісу, як здійснити селекцію дерев різних порід, створити ділянки високопродуктивних, швидкозростаючих лісових культур.
Він займається організацією і стежить за виконанням усіх лісогосподарських робіт: розведенням та відновленням лісу, збиранням насіння, доглядом за ґрунтом і станом дерев, проведенням меліоративних робіт тощо.
Також лісівник здійснює обміри лісових масивів, вимірює запаси деревини, вираховує їхній обсяг, приріст дерев, складає карти деревостанів, ґрунтів лісництва. А ще веде організаційно-адміністративні справи лісництва, займається плануванням, документацією і звітами. Крім охорони лісу, лісник бере участь у всіх лісогосподарських роботах, що проводяться на його ділянці, контролює їх якість та стежить за правилами користування лісом.
Влітку, наприклад, їм тим більш не до відпочинку, адже найголовніше в цей час — зберегти ліс від пожеж. Ще з весни лісники прокладають нові мінералізовані смуги та проводять догляд за вже існуючими. Виставляють шлагбауми, розклеюють листівки — вживають заходів, аби попередити населення про небезпеку виникнення лісових загорянь. Адже необережно кинутий недопалок чи не загашене багаття після пікніку можуть наробити значного лиха. Щоб уникнути таких проблем, облаштовують спеціальні місця відпочинку — все для комфорту та безпеки населення.
Для вирощування сіянців і саджанців для проведення лісокультурних робіт у Баришівському лісництві облаштували новий розсадник на місці колишніх городів лісової охорони — той, що був в лісі, за 40 років експлуатації геть виснажився. Тут висівають молоді дубки, сосни та ялини, аби потім висадити на місці зрубаних ушкоджених дерев чи тих, що вже досягли віку стиглості понад 80-100 років. Є тут й теплиці, тільки без плівки, бо цього літа була така спека, що й так усе вигорало. Захищені деревця сіткою — вона й тінь гарну від палючого сонця дає, і від жадібних горобців захищає. А вони дуже вже ласі до насінин. Тому, якщо не прикрити, то вже буквально за день тут і половини саджанців не лишиться — все видзьобають.
Вологи й тепла саджанцям тут вдосталь. Висівають їх навесні, щоб до зими пагін встиг одерев’яніти і зміцніть. Інакше пропаде, коли висадять, не приживеться. Сосна висаджується однолітками, її приживленість дуже висока. А вже дволітки падає в рази. І скільки б не садили і як, вона на 70% пропадає.
Володимир Іванович пояснює: «Корінь у неї вже величенький, спробуй її посади. У ялини поверхнева коренева система, а у сосни корінь стержньовий — садити її треба тільки перпендикулярно, щоб він ніде не заломився. Інакше геть пропаде, всохне буквально за два місяці. І вона ж така — пішла вглиб, знайшла воду і росте собі далі.
Узагалі, як не крути, а лісничий — ключова фігура в лісовому господарстві. Адже ти тут на місці завжди, і маєш за все, що тут відбувається, нести відповідальність. І я маю на увазі навіть не матеріальну — тут і так усе зрозуміло — а в першу чергу моральну відповідальність. Адже потім твою роботу вже оцінюватимуть нащадки. І це буде навіть не через десятки, а сотні років", -розповів лісничий.
Джерело: ДП "Бориспільський лісгосп"