Київська ГЕС: завдяки таким спорудам країна може спати спокійно
Київські школярі на власні очі побачили як енергія води перетворюється на електроенергію. Дамба та сама гідроелектростанція справляє величне враження. Не дивно, що під час екскурсії вона викликала багато емоцій у відвідувачів.
Про Київську ГЕС всі знають, та мало хто там був. Але з кожним роком зв’язок з громадськістю розширюється. Щомісяця тут проводять по 50-60 екскурсій для людей з різних частин України, іноземців, делегацій, розповідають у прес-центрі.
Екскурсія для 9-класників розпочалася оглядом панорами річки Дніпро з нижнього б’єфу гідроелектростанції. Учні дізналися про історію та етапи будівництва Київської ГЕС.
Вона займає знакову позицію верхньої сходини Дніпровського каскаду гідроелектростанцій – одного з найоригінальніших інженерних рішень в історії планової регуляції великої ріки. Розташована ГЕС в кількох кілометрах від столиці. Саме будівництво станції дало потужний імпульс розвитку древнього міста Вишгород.
Розповів про причини зведення цієї гідроелектростанції директор філії “Каскад Київських ГЕС і ГАЕС” Ярослав Касьянюк. “Під час будівництва даної станції вирішувалися декілька важливих питання — забезпечення столиці питною водою, забезпечення електроенергією і щоб не було підтоплення районів Києва. Адже раніше часто відбувалося підтоплення Подолу. Тепер такого немає”.
Побудовані дамби і водосховища якраз і покликані стримувати велику воду і регулювати її хід з півночі на південь країни, тому завдяки цим спорудам країна сьогодні може спати спокійно і без побоювань, запевняють фахівці.
“Гідроелектростанції дуже маневрені. Вони також використовуються для вирішення проблем в аварійних ситуаціях. Виробництво електроенергії моментальна. Також станція вирішує питання стоку Дніпра. Це виражається у регулюванні стоку річки”, — пояснив начальник зміни станції Київської ГЕС Володимир Буяло.
Також школярам розповіли про значущість гідроелектростанцій. Адже вони зазвичай працюють в пікових режимах навантаження і допомагають підтримувати стабільну частоту в мережі та не зупиняти роботу теплових та атомних електростанцій.
“Станція працює у піковому режимі. Тобто вона не постійно працює, а коли виникає найбільша потреба в споживанні електроенергії. Протягом дня йде накопичення води у верхньому водосховищі, а коли потрібно — у вечірній час йде спрацювання і виробництво електроенергії”, — пояснив Ярослав Касьянюк.
Діти зацікавилися — скільки ще простоїть ця ГЕС. Адже ніщо не вічне. За словами директора, відповідно до проектування, гідроспоруди і греблі були розраховані на 100 років експлуатації. Після цього терміну комісія проводитиме глибинні дослідження технічного стану і прийматиме рішення щодо продовження терміну їхньої експлуатації. А поки що кожні п'ять років профільні інститути проводять різноманітні обстеження усіх дамб і гребель на Дніпрі.
“Реконструкція на Київській ГЕС вже закінчилася. Первинна потужність була у 1968 році 360 МВт. Зараз після модернізації вона становить близько 440 МВт. Також у нас було встановлена автоматична система контролю гідротехнічних споруд. Працює в автоматичному режимі. Вона забезпечує візуальний контроль”, — розповів директор Київської ГЕС.
Під час екскурсії школярі оглянули машинну залу, гідроагрегати, закритий розподільчий пристрій та пульт управління ГЕС. Не менш цікавим для екскурсантів стала і будівля Київської ГЕС, яка з’єднана з поверхневими водоскидами і поділена на 5 агрегатних блоків по 4 гідроагрегати в кожному.
У прес-службі “Укргідроенерго” нагадують, що відвідати будь-яку зі станцій у містах, де розташовані філії компанії Укргідроенерго, можна попередньо домовившись з керівництвом станцій про дату, час та програму відвідин. Всі екскурсії для організованих груп школярів та студентів — безкоштовні.
