Новини
Київщина
Фастів
Культура
Дати

Композитор Кирило Стеценко. Наставник Павла Тичини

30.04.2020 Косянчук Інна 0

Сьогодні, 29 квітня, музичне співтовариство згадує видатного українського композитора, хорового диригента Кирила Григоровича Стеценка.

ДОВІДКА. Кирило Григорович Стеценко (24.05.1882 - 29.04.1922) народився у селі Квітки Черкаського повіту на Київщині в родині маляра-самоука. З 1892 учився в рисувальній школі М. Мурашка і Софійській духовній бурсі у Києві. З 1899 співав у хорі М. Лисенка, а пізніше в цьому колективі був помічником дириґента. У 1903 р. закінчив Київську Духовну Семінарію, потім навчався в Музично-Драматичній Школі М. Лисенка. 1907 заарештований за участь у громадській діяльності і висланий на Донеччину. Після повернення з заслання у 1908 навчав співу у Білій Церкві і Тирнові. А у 1911 р. висвятився на священника і отримав парафію на Поділлі. З 1917 р. працював у Києві в музичному відділі Міністерства Освіти; організував капелу ДУМКА, з якою подорожував по Україні. 1921 знову був священником у с. Веприку на Київщині, де й помер. Своєю творчістю й діяльністю Стеценко продовжував національний напрям української музики, розпочатий М. Лисенком. Музичній мові Стеценка притаманні багатство мелодій і різноманітність гармонійних засобів. Багатогранна хорова музика Стеценка: церковні твори (дві літургії, панахида), кантати, хори а капеля і з фортепіяновим супроводом та обробки українських народних пісень. Музика до п'єс ("Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ'яненка, "Про що тирса шелестіла" С. Черкасенка, "Бувальщина" А. Велисовського), опери (не закінчені "Полонянка", "Кармелюк"), драматична сцена "Іфіґенія в Тавріді" за драмою Лесі Українки, музика до поеми Т. Шевченка "Гайдамаки", дитячі опери ("Івасик-Телесик", "Лисичка, котик і півник"). Стеценко автор шкільних співаників, зазначає ресурс Українські пісні.

Життя видатного українського композитора обірвалося 29 квітня 98 років тому. Неабияке місце посідав Стеценко у житті Павла Тичини. Композитор був для письменника старшим товаришем та наставником, під керівництвом якого восени 1920 року вирушила у дорогу друга мандрівна капела по Правобережній Україні від кооперативного об'єднання "ДніпроСоюз". Павло Григорович був  літописцем цієї капели Однак щоденник подорожі був опублікований після смерті поета, у 1982 році.

«Після трагічної загибелі Миколи Леонтовича Павло Тичина, Кирило Стеценко та багато інших діячів культури утворили Музичне товариство ім. М. Леонтовича, в якому Павло Григорович ще деякий час реалізував себе у ролі хорового диригента. Павло Тичина долучився до пам'яті композитора Кирила Стеценка бувши літературним редактором повного 5-титомного зібрання музичних творів композитора. У поета завжди зберігалась фоторепродукція портрету Кирила Стеценка, котра сьогодні експонується в меморіальній бібліотеці», повідомляє Pavlo Tychyna Flat & Museum.

І радить завітати до Меморіального музею К. Стеценка, який розташований у селі Веприк Фастівського району. А літопис другої мандрівної капели опублікований у книзі Павла Тичини Подорож з капелою К. Г. Стеценка.-К.: Радянський письменник, 1982.-261 с., іл.