Історія про віру, боротьбу, улюблену роботу. І трішки про гостомельську каву з присмаком перемоги
Історія про віру, боротьбу, улюблену роботу. І трішки про гостомельску каву з присмаком перемоги.
Олександр Ніщик уже багато років працює у кавовому бізнесі. Починав у кавових компаніях, де навчався і мріяв про власну справу.
Спочатку заснував у Києві фірму, яка займалась кавовим обладнанням. Згодом, разом із бізнес-партнером Володимиром Тригубом створив власне виробництво кави.
Три роки тому на ринку з’явилася торгова марка кави Minelly у Гостомелі Київської області.
З 24 лютого місто опинилося у вирі війни, адже з перших годин росіяни обстрілювали його з повітря, а у місцевому аеропорту намагався висадитися ворожий десант.
Ірина Ланцова, дружина Олександра, разом із сім’єю виїхала з міста. Олександр спочатку записався до ТрО, отримав військовий квиток та згодом вирушив на фронт. Зараз чоловік продовжує воювати.
Майже півтора місяця Ірина не знала що відбувається вдома.
Їхня багатотисячна аудиторія у Інстаграм дуже вболівала за родину і виробництво.
Ірина регулярно виходила в ефір із повідомленням “Саша живий-здоровий”, адже саме цього чекали їхні клієнти, які щиро люблять Олександра та підтримують його справу.
Ірина не планувала повертатися, доки місто не звільнили на початку квітня. Виявилось, що будинок родини постраждав: там "побували" російські окупанти або мародери.
Будівля кавового виробництва Minelly збереглася, хоч і побита уламками, однак там теж "побували".
Разом із тим, це чи не єдине виробництво, яке вціліло у цьому районі, адже навколо у стометровій зоні — суцільне згарище.
Склад, який розташовувався поруч, вигорів практично повністю, але майже вся продукція Minelly збереглася.
Звісно, вона мала специфічний запах від горіння поряд, однак упаковки з кавою не постраждали. Їх розкупили досить швидко, в більшості — на сувеніри, адже казали, що це кава із запахом Перемоги.
Гостомельське виробництво, зібравши усі сили, почало відновлювати роботу вже у звільненому місті.
Партнер Володимир вирішив чимало проблем: завали розгрібали, прибирали, провели комунікації.
Ірина ж взяла на себе частину роботи чоловіка, доки той на фронті, вона займається інтернет-продажами через Instagram.
"Я – Саша. Поки війна – з вами моя Йоша. Гостомельське виробництво, яке вціліло" — так нині звучить кавовий бренд Minelly в соціальній мережі.
Ірина переконана, що нічого б не вдалося без працівників, які віддано повернулись до роботи.
Взаємопідтримка — це те, що допомогло оговтатись виробництву. Коли представники з інших міст передали залишки продукції зі складів, перший продаж став рекордним - 50 кг кави за півтори години, і це лише індивідуальні замовлення.
Бренд пропонує, зокрема, каву в пірамідках і дріп-каву — свого часу Олександр з Володимиром першими в Україні привезли і запустили у виробництво ці технології. Зараз поки працюють на чверть довоєнної потужності.
Бізнес до повномасштабного вторгнення мав чітке розподілення на три напрямки: інтернет-продажі через Instagram-сторінку чи сайт, роздрібний продаж в регіонах України, шоурум у Києві.
Ці ж напрямки продовжують діяти й нині, однак змін не зупинити: "Когось мобілізували.
У нас хлопчик складав посилки, він ракетник і зараз у ЗСУ. Хтось опинився в тимчасовій окупації, як наш херсонський представник", — розповідає Ланцова.
Коли вона стала до праці, пригадує, що найважче було зрозуміти чи потрібно це людям зараз і чи варто вкладати стільки сил? "Але у нас почали замовляти каву, наприклад, з територій, прилеглих до бойових дій. Замовляв Харків, який бомбили.
Регіони, щодо яких не знаєш, доїде туди кава завтра-післязавтра чи ні. Люди замовляли й чекали, бо хотіли саме цю каву", — розповідає вона.
Це дуже потужна мотивація працювати.
Зараз мета Ірини до приїзду чоловіка з війни — повернути Minelly обсяг виробництва і довоєнні заробітки.
Далі — розширитися, набрати дилерів, дистриб’юторів, які представлятимуть їхню продукцію в різних містах.
Важливо також, щоб у людей була робота. “Я все це роблю, бо знаю що це треба. Дуже хочеться, щоб це було великим вкладом в економіку. Відповідно, треба багато працювати.” — каже Ірина.
Усім, хто опинився у схожих обставинах, радить теж починати:
"Треба рухатися, шукати можливості, бо якщо сидіти й плакати, можна з'їхати з глузду. Треба робити вибір: або ви залишаєтеся тут, щось відновлюєте та створюєте. Або просто їдете".
Для Ірини важливо утримати це виробництво. Вона тримається та тримає усе заради коханого чоловіка, для якого виробництво це не лише бізнес, а й частина душі.
Впевненість у власних силах та націленість на результат завжди веде до успіху.
Особливо, коли це справа твоєї родини. І хоч зараз до смаку кави додався присмак війни, ми щиро віримо, що незабаром зустрічатимемось за чашечкою кави у дні Перемоги.
Першоджерело за посиланням.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.