Антоніна Малей: «Ідеальна книжка для дитини десяти років», - відгук на книжку Марини Кафтан «Історія брехні»
«Ідеальна книжка для дитини десяти років», - читаю я на «гудрідс» відгук на книжку Марини Кафтан «Історія брехні».
Ну чого ж, для «дитини» сорока років ця книжка теж непогана. В ній йдеться про те, як легко ми обманюємось (обманюються насправді усі), що таке фейки, хто і навіщо їх створює і як розповсюджує.
Причому починається з моєї улюбленої містифікації з феями, коли сто років тому у англійському містечку Коттінглі дві талановиті дівчинки намалювали маленьких фей та зробили з ними фотографії, увівши в оману весь світ (і батька Шерлока Голмса, Артура Конан-Дойла).
Я пам’ятаю, як в дитинстві під час канікул валялась на запашному сіні в нашій плавучій хатині в Конча-Заспі і гортала книжку, яку тато приніс з бібліотеки: «Феномени чудес».
Вона була вщерть забита різноманітними нісенітницями про викрадення ельфами людей, про непояснювані переміщення в часі і просторі, про неймовірних монстрів, що існують поруч з нами.
Цей містичний світ гіпнотизував і зачаровував. Як мене захоплювали старовинні чорно-білі фотографії з тими феями Коттінглі! Здавалось, це справжнє вікно у потойбічний світ, адже це — фотографія!
Як хотілось, щоб і розігріті на сонці кущі верболозу біля плавдачки була заповнені цими маленькими казковими істотами! Коли я прислухалась, мені навіть здавалось, що я чую як вони там метушаться і тихенько сміються.
Я розумію Конан-Дойла, який так палко повірив у фей, що чекав на їх появу у власному маєтку.
Це потужне бажання вірити у диво нікуди не зникає, воно живе в нас, в дорослих людях. Часами воно допомагає нам вижити і тоді стає нашою силою.
Та коли цією вірою у диво цілеспрямовано користуються різні аферисти та пропагандисти воно перетворюється на нашу слабкість.
Книжка прекрасна не лише яскравими прикладами містифікацій та брехні з віддаленого минулого і наших часів, коли хочеться вигукнути:
«Ну, господи, ну як в таке можна повірити, ну зовсім безмізкі чи шо?
Для мене відкриттям стала історія принца із острова Формоза, який у вісімнадцятому сторіччі у Лондоні такого понабріхував про Тайвань (тоді острів Формоза), ніколи на ньому не бувавши, але вигадавши історію, традиції і навіть абетку, що єпископ Лондона відправив його в Оксфорд читати лекції (відразу уявила цього чувака з обличчям Арестовича)
Та ця книжка важлива ще й тому, що вчить, як поводитись, зустрівшись із вражаючою інформацією (хоч це політичні новини, хоч реклама терки з підсвіткою).
Авторка, Марина Кафтан, дає читачам цілу торбу інструментів, як відрізнити фейкову новину від справжньої, як почати критично аналізувати інформацію, куди бігти перевіряти і на що звертати увагу.
Окремо зазначу дизайн і чудову роботу Олени Старанчук, що так виразно проілюструвала історію брехні.
Взагалі для мене видавництво Портал. Видавничо-освітній проект вже просто гарантія якості.
Яку книгу не візьму - унікальна, добре написана, красиво зроблена і, головне, дуже потрібна!
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.