#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Україна
Культура
Дати
Новини Кіно

Довженкова «Земля»: дев’ять післяпрем’єрних днів до заборони

08.04.2019 Косянчук Інна 0

Сьогодні – річниця виходу на екрани легендарного фільму – гімну української природи

8 квітня 1930 року на київські екрани вийшов легендарний фільм Олександра Довженка «Земля».  Втім, вийшло те, що залишилось від знятого режисером фільму: до нього після 32-х  офіційних та приватних показів було внесено «корективи» тодішньої цензури. Але не довго фільм ішов не екранах:  Уже 17-го квітня його із показу знімають. Офіційна причина — «натуралізм та замах на звичаї».

Тим часом «Земля» з великим успіхом ішла в Європі. Після прем'єри у Берліні про Олександра Довженка з'являється 48 статей. У Венеції італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно». У 1930 році Національна рада кінокритиків США визнала «Землю» найкращим іноземним фільмом. Забігаючи наперед, зауважимо, що «Земля», за версією ЮНЕСКО, входить до списку топ-5 шедеврів світового кінематографу. А в 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі група кіноекспертів включила роботу українського режисера до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.

Чому ж удома, в тодішньому СРСР фільм заборонили через дев’ять днів після прем’єрного показу? І що таке «натуралізм та замах на звичаї», якщо у фільмі, власне, йшлося про успішність політики колективізації? Виявилося, що партійна верхівка побачила у фільмі  пропаганду куркульства як класу. Попри те, що сюжет жодних підстав на це не давав. Йдеться про те, що бідняки відбирають землю у так званих куркулів, ділять її між собою, починають працювати. Також селянам удається витребувати  трактор для оранки. Тракторист Василь, переорюючи колективні межі у пориві боротьби за колективізацію зачіпає і наділи одноосібників. Навколо цього і розгортаються події, у фіналі фільму  куркулі вбивають Василя захищаючи свою власність, землю, на яку вони покладали такі сподівання…

Та й у такому, яка би сказали, у той час, «ідейному» фільмі, радянська влада ухитрилась знайти щось вороже соціалістичному духові. у підкреслити, що  Виявляється, величезним недоліком фільму стало, те, що Довженко надто багато уваги приділив сільським пейзажам та красі природи – стиглі яблука, великі кавуни, широкі поля. Декому саме це здалося пропагандою приватного, одноосібного господарств, а отже, й самого куркульства. А інших збентежили моменти фільму, коли оголена молода селянка, абсолютно гола, тримаючись руками за груди, тужить за своїм загиблим коханими.

Команда Довженка п’ять місяців працювала над зйомкою картини поблизу села Яреськи  Шишацького району Полтавщини. І от – таке недовговічне екранне життя фільму. До його дискредитації «приклали руку» й деякі колеги Довженка по літературному цеху, зокрема, Дем’ян Бєдний написав розгромну публікацію….

«Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти», так описує Олександр Довженко в «Автобіографії» свій стан після заборони фільму.

Пізніше в Союзі критики все ж віддали належне художнім прийомам, операторській роботі та режисерській майстерності творців картини. Та що ж поробиш, коли мистецька складова відходить у забуття, коли фільм не правильний у ідеологічному сенсі.

Хоча сучасні культурологічні критики та журналісти також схиляються до думки, що «Земля» більше антиколективізаторський фільм – це читається між пропагандистськими рядками.

«Засаднича думка фільму така, що люди, які не підтримують комунальні потреби держави, є "відходами землі" або "добривом для зерна". У фільмі їх зображують як егоїстичних і негідних убивць, яких, відтак, потрібно "виполоти". Очевидно, що це ніщо інше, як ультрареалістичний зразок пропаганди зі сталіністської Росії. І те, що маленьке село отримує новий трактор, не викликає жодного піднесення», так відгукується про фільм  на сайті ВВС Oslo Jargo з Фінляндії.

Оглядач «Еспресо ТВ» Дар`я Тарасова пише: «У цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове життя, спокій якого порушує поява трактора. У фільмі Довженко показав розірвання органічного і містичного зв’язку з землею, яке спричинює колективізація… Фільм може здатися агітаційним, однак, режисер, навпаки, за допомогою мистецтва виявляє своє істинне ставлення до комуністичного ладу. Імовірно, тому доля фільму в СРСР була саме такою».

«Сталін, мабуть, хотів отримати оду колективному сільському господарству. Натомість отримав гімн матері-природі і працелюбному потомству, яке живе в її лоні», –це відгук дописувача  dougdoepke зі США, на сайті ВВС.  

…Нині у фільмі «Земля» кожен знаходить щось своє. Але безумовно ні в кого не викликає сумніву те, що змалювання української природи, спокійного і умиротвореного селянського життя, яким воно було до колективізації – це шедевральна знахідка режисера, яка й ставить фільм в один ряд з 12 найкращих кінокартин світу всіх часів.

Джерела: artefact.org.ua, www.bbc.com, uk.wikipedia.org

Команда Довженка п’ять місяців працювала над зйомкою картини поблизу села Яреськи  Шишацького району Полтавщини. І от – таке недовговічне екранне життя фільму. До його дискредитації «приклали руку» й деякі колеги Довженка по літературному цеху, зокрема, Дем’ян Бєдний написав розгромну публікацію….

«Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти», так описує Олександр Довженко в «Автобіографії» свій стан після заборони фільму.

Пізніше в Союзі критики все ж віддали належне художнім прийомам, операторській роботі та режисерській майстерності творців картини. Та що ж поробиш, коли мистецька складова відходить у забуття, коли фільм не правильний у ідеологічному сенсі.

Хоча сучасні культурологічні критики та журналісти також схиляються до думки, що «Земля» більше антиколективізаторський фільм – це читається між пропагандистськими рядками.

«Засаднича думка фільму така, що люди, які не підтримують комунальні потреби держави, є "відходами землі" або "добривом для зерна". У фільмі їх зображують як егоїстичних і негідних убивць, яких, відтак, потрібно "виполоти". Очевидно, що це ніщо інше, як ультрареалістичний зразок пропаганди зі сталіністської Росії. І те, що маленьке село отримує новий трактор, не викликає жодного піднесення», так відгукується про фільм  на сайті ВВС Oslo Jargo з Фінляндії.

Оглядач «Еспресо ТВ» Дар`я Тарасова пише: «У цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове життя, спокій якого порушує поява трактора. У фільмі Довженко показав розірвання органічного і містичного зв’язку з землею, яке спричинює колективізація… Фільм може здатися агітаційним, однак, режисер, навпаки, за допомогою мистецтва виявляє своє істинне ставлення до комуністичного ладу. Імовірно, тому доля фільму в СРСР була саме такою».

«Сталін, мабуть, хотів отримати оду колективному сільському господарству. Натомість отримав гімн матері-природі і працелюбному потомству, яке живе в її лоні», –це відгук дописувача  dougdoepke зі США, на сайті ВВС.  

…Нині у фільмі «Земля» кожен знаходить щось своє. Але безумовно ні в кого не викликає сумніву те, що змалювання української природи, спокійного і умиротвореного селянського життя, яким воно було до колективізації – це шедевральна знахідка режисера, яка й ставить фільм в один ряд з 12 найкращих кінокартин світу всіх часів.

Джерела: artefact.org.ua, www.bbc.com, uk.wikipedia.org