Допомога з Богом: у Василькові діє Центр адаптації алко- та наркозалежних
19.03.2019
Надiя Проценко 0
Ось уже два роки у Василькові функціонує Центр адаптації алко- та наркозалежних, який безкоштовно допомагає реабілітуватись до нового життя людям із залежністю.
Журналіст ІА «Погляд» поспілкувалась із керівником цього Центру Інессою Зоренко про те, як же вдається реабілітантам – людям із залежністю – повернутися до нормального життя, знайти роботу, створити сім’ю.
На думку Інесси Зоренко, схильність до алкоголю та наркотиків має духовну причину, це ніби якась одержимість, тож і лікувати цю хворобу душі варто словом Божим. «Я вже 10 років займаюсь адаптацією таких залежних людей, і досвід показує, що саме віра в Бога дозволяє таким людям робити успіхи й перестати вживати алкоголь чи наркотики. Про це свідчать ті численні подяки від людей, яким ми допомогли адаптуватись, і сьогодні у них є сім’ї, діти, вони після багаторічної «наркоманської практики» вже не згадують про голку. Тож такі люди ходять у церкву, і якщо їм це допомагає, то чому ж не використовувати цей метод», – зізнається керівник Центру адаптації.
На сьогодні у Центрі адаптації налічується 11 реабілітантів – людей, яких звичайна пересічна людина обходить стороною, адже вони сплять на вулиці, копирсаються у смітниках, від них неприємно пахне і мають вони, м’яко кажучи, непривабливий вигляд. Інесса Зоренко разом зі своєю командою однодумців та волонтерів забирає цих людей з вулиці, або вони самі приходять поїсти безкоштовні обіди, які у Василькові щосереди та щосуботи влаштовує міжнародний фонд «Допомога ближньому» для людей, які потрапили в складні життєві обставини.
Окремого приміщення Центр адаптації нарко- та алкозалежних поки що не має. Інесса Зоренко пожертувала частину власного будинку, де і проживають реабілітанти. На запитання про фінансування Центру його керівник пояснила, що Центр співпрацює з благодійними фондами й організаціями, а також отримує пожертви небайдужих людей у вигляді коштів або необхідних для життя речей, одягу тощо. А ось щоб мати змогу харчуватись, підопічні Центру мають заробляти власні кошти. Це так звана трудотерапія.
«Більшість із них не звикли працювати, і цей аспект нам дається не легко: доводиться їм не лише шукати підзаробіток, де вони можуть бути корисними, а й наглядати за ними, щоб нічого ніде не вкрали, щоб сумлінно виконували роботу. Та й самим їм важко знайти роботу, у них такий непривабливий вигляд, що їх ніхто не візьме на роботу, – розповідає Інесса Зоренко. – Зазвичай вони прибирають вулиці, кладовища, доглядають поросят чи пасуть овець на овечій фермі, рубають дрова, виконують будівельні роботи. До того ж ми активно залучаємо їх до благодійної діяльності, наприклад, розносити продукти харчування літнім людям».
Трудотерапія не лише відволікає від думок про наркотики чи алкоголь, а допомагає освоїти нові робочі навики. Це стане у нагоді підопічним Центру, коли після 5-го місяця адаптації їм доведеться знайти постійну роботу, щоб оплачувати власне житло. Адже перебування у Центрі можливе до 6 місяців. За цей час люди із залежністю повинні знайти шляхи до нового життя, щоб не повторювати старих помилок. У цьому їм допомагає пастор, який веде з ними бесіди про Бога, намагаючись разом із ними зрозуміти, що привело їх у таку життєву ситуацію та який вихід можна знайти. Зазвичай, як показує практика, люди із залежністю мають багато образ та душевних ран.
Курс реабілітації нарко- та алкозалежних складається не лише з трудотерапії, слова Божого, а й відпочинку. Дехто з підпопічних Центру зізнається, що навіть не уявляв, що в його житті можуть бути такі блаженства як баня чи шашлик.
Тож якщо у вас є рідні чи близькі люди, які самотужки не можуть позбутися своєї залежності, двері безкоштовного Центру адаптації алко- та наркозалежних завжди відкриті за адресою: м. Васильків, вул. Михайлівська, 25 Б. Контактний номер телефону: +380 63 970 0602.
Журналіст ІА «Погляд» поспілкувалась із керівником цього Центру Інессою Зоренко про те, як же вдається реабілітантам – людям із залежністю – повернутися до нормального життя, знайти роботу, створити сім’ю.
На думку Інесси Зоренко, схильність до алкоголю та наркотиків має духовну причину, це ніби якась одержимість, тож і лікувати цю хворобу душі варто словом Божим. «Я вже 10 років займаюсь адаптацією таких залежних людей, і досвід показує, що саме віра в Бога дозволяє таким людям робити успіхи й перестати вживати алкоголь чи наркотики. Про це свідчать ті численні подяки від людей, яким ми допомогли адаптуватись, і сьогодні у них є сім’ї, діти, вони після багаторічної «наркоманської практики» вже не згадують про голку. Тож такі люди ходять у церкву, і якщо їм це допомагає, то чому ж не використовувати цей метод», – зізнається керівник Центру адаптації.
На сьогодні у Центрі адаптації налічується 11 реабілітантів – людей, яких звичайна пересічна людина обходить стороною, адже вони сплять на вулиці, копирсаються у смітниках, від них неприємно пахне і мають вони, м’яко кажучи, непривабливий вигляд. Інесса Зоренко разом зі своєю командою однодумців та волонтерів забирає цих людей з вулиці, або вони самі приходять поїсти безкоштовні обіди, які у Василькові щосереди та щосуботи влаштовує міжнародний фонд «Допомога ближньому» для людей, які потрапили в складні життєві обставини.
Окремого приміщення Центр адаптації нарко- та алкозалежних поки що не має. Інесса Зоренко пожертувала частину власного будинку, де і проживають реабілітанти. На запитання про фінансування Центру його керівник пояснила, що Центр співпрацює з благодійними фондами й організаціями, а також отримує пожертви небайдужих людей у вигляді коштів або необхідних для життя речей, одягу тощо. А ось щоб мати змогу харчуватись, підопічні Центру мають заробляти власні кошти. Це так звана трудотерапія.
«Більшість із них не звикли працювати, і цей аспект нам дається не легко: доводиться їм не лише шукати підзаробіток, де вони можуть бути корисними, а й наглядати за ними, щоб нічого ніде не вкрали, щоб сумлінно виконували роботу. Та й самим їм важко знайти роботу, у них такий непривабливий вигляд, що їх ніхто не візьме на роботу, – розповідає Інесса Зоренко. – Зазвичай вони прибирають вулиці, кладовища, доглядають поросят чи пасуть овець на овечій фермі, рубають дрова, виконують будівельні роботи. До того ж ми активно залучаємо їх до благодійної діяльності, наприклад, розносити продукти харчування літнім людям».
Трудотерапія не лише відволікає від думок про наркотики чи алкоголь, а допомагає освоїти нові робочі навики. Це стане у нагоді підопічним Центру, коли після 5-го місяця адаптації їм доведеться знайти постійну роботу, щоб оплачувати власне житло. Адже перебування у Центрі можливе до 6 місяців. За цей час люди із залежністю повинні знайти шляхи до нового життя, щоб не повторювати старих помилок. У цьому їм допомагає пастор, який веде з ними бесіди про Бога, намагаючись разом із ними зрозуміти, що привело їх у таку життєву ситуацію та який вихід можна знайти. Зазвичай, як показує практика, люди із залежністю мають багато образ та душевних ран.
Курс реабілітації нарко- та алкозалежних складається не лише з трудотерапії, слова Божого, а й відпочинку. Дехто з підпопічних Центру зізнається, що навіть не уявляв, що в його житті можуть бути такі блаженства як баня чи шашлик.
Тож якщо у вас є рідні чи близькі люди, які самотужки не можуть позбутися своєї залежності, двері безкоштовного Центру адаптації алко- та наркозалежних завжди відкриті за адресою: м. Васильків, вул. Михайлівська, 25 Б. Контактний номер телефону: +380 63 970 0602.