Чотири закони Ольги Василевської-Смаглюк
Звісно, це не чотири закони термодинаміки, які рухають Всесвітом, але для фінансового сектора країни та національної економіки на теперішньому етапі ці закони можна сміливо назвати засадничими.
Адже йдеться про інтеграцію української реальності в цивілізовані глобальні тренди або, як у нас часто кажуть, перехід на європейські чи міжнародні стандарти. У даному разі фінансової культури та економічних відносин. Як на мікро, так і макрорівні.
Open banking welcome. Закон «Про платіжні послуги»
Двадцять років законодавчого штилю у цій сфері нарешті завершились. Відкритий банкінг, спрощений вхід на ринок для глобальних надавачів платіжних послуг, майданчик для тестування нових продуктів та послуг.
Нарешті в Україну зможе зайти глобальна платіжна платформа PayPal, адже тепер українські правила провадження платіжної діяльності максимально наближені до європейських.
До розробки закону були залучені всі стейкхолдери — банки, фінансові компанії, НБУ як регулятор, наші міжнародні партнери.
Часом здавалося, що процес розгляду цього закону неймовірно пробуксовує. Адже з ініціативи мереж роздрібної торгівлі була спокуса адміністративно втрутитися в ціноутворення тарифів щодо транзакцій.
Утім таки гору взяв здоровий глузд. І ціну послуг буде встановлювати найкращий адміністратор — вільна конкуренція, тобто ринок, а отже виграють кінцеві споживачі платіжних послуг — мільйони українців.
Згідно із цим законом, в Україні буде визначено 9 категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку: установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.
Небанківські надавачі платіжних послуг, наприклад поштові оператори, зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші.
Окрім того, НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю». Це платформа для тестування нових послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях.
Окрім того, закон створює умови для запровадження в Україні підходу відкритого банкінгу (Open banking). Вона має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему.
Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.
Ні — офшорам! Закон про боротьбу з легалізацією й відмиванням злочинних коштів та тероризмом
Другий закон за своїм масштабом і важливістю — це закон про боротьбу з легалізацією й відмиванням злочинних коштів та тероризмом. Його актуальність для нас як країни, яка захищає свій суверенітет від держави-агресора та її терористичних організацій так званих ЛНР-ДНР, більш ніж очевидна.
Закон повністю відповідає законодавству країн ЄС і наближає нас до вступу в Євросоюз, а також забезпечує виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ, Єврокомісії та Комітету Ради Європи.
Закон посилює моніторинг підозрілих фінансових операцій з тими державами, які не виконують рекомендації міжнародних та міжурядових організацій щодо боротьби з відмиванням коштів.
Під посилений моніторинг підпадають фінансові операції політично значущих осіб, а також грошові операції з юрисдикціями, які український уряд вніс до переліку офшорних зон.
Це те, що потрібно було зробити ще кілька десятиліть тому. І тоді б Україна перебувала б у значно вигіднішому економічному та міжнародному становищі з точки зору інвестиційної привабливості й набагато ближчою до пулу розвинених країн світу, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку.
Колектор — не значить рекетир. Закон про впорядкування колекторської діяльності.
Наступний закон, який наближає нас до цивілізованого світу — це закон про впорядкування колекторської діяльності. Він про культуру й цивілізовані стандарти роботи з боргами та боржниками.
Десятиліттями ця діяльність нагадувала в нас звичайний рекет, коли боржника діставали не лише телефонними дзвінками з погрозами йому та членам його родини в режимі 24 години на добу 7 днів на тиждень, але й фактично цькували. Повідомляли про його заборгованість усім родичам, близьким та знайомим, на місце роботи, сусідам.
Усе це супроводжувалося збором персональних даних боржників, фіксуванням їх пересування по країні й світом, зокрема займалися й тролінгом через соцмережі.
Тепер це все в минулому. Згідно із новим законом Нацбанк створює й веде реєстр колекторських компаній і провадить суворий нагляд за ними з метою недопущення порушення конституційних прав громадян.
Передусім, у законі є чітке визначення, що таке колекторська компанія і хто має право займатися таким бізнесом. Це може бути як фінансова компанія, яка видає позики, так і окрема структура, яка займається лише колекшином на користь інших.
Ключовим для таких компаній є включення до реєстру колекторів, який веде Нацбанк.
Реєстр відкритий і безкоштовний. До власників колекторського бізнесу застосовуватимуть практично такі самі жорсткі вимоги, як і до власників банків.
Серед засновників таких компаній не може бути ніяких громадян країни-агресора. Серед переліку колекторських компаній не має бути жодних фірм, зареєстрованих на окупованих територіях.
У колекторів не може бути ніякої судимості за економічні злочини чи злочини проти життя і здоров'я людини, серед них не повинні перебувати ніякі колишні недоброчесні чиновники. Тільки бездоганна ділова репутація.
Далі. Взаємодія колектора з позичальником. Вона переходить на якісно новий культурний рівень. У цих взаєминах усі контакти повинні фіксуватися письмово. Особисті зустрічі (час і місце) можливі тільки за попередньою домовленістю і згодою позичальника.
Важливо, що це має бути тільки будень і тільки з 9 до 19 години. Тож будь-які контакти колектора з позичальником з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні законом заборонені.
Число таких контактів має бути теж чітко обмежене. Не більше двох разів на добу, а сумарний час автоматичних дзвінків не повинен перевищувати 30 хвилин на добу.
Заборонено збирати інформацію про графік роботи позичальника, його поїздки Україною і за кордон, місця і час зустрічей, інформацію в соціальних мережах, про стан здоров'я, політичні погляди і релігійні переконання, фото і відеоматеріали, крім випадків фотофіксації чи відеофіксації зустрічі з колектором.
Шантаж, погрози, маніпуляції інформацією заборонені. Не можна писати на конверті "боржник", "виконавче провадження", виставляти фото позичальника в "реєстрах боржників", надсилати інформацію про борг роботодавцю.
Порушення закону тягне за собою відповідальність. Для позичальників – за надання кредиторам чи колекторам даних контактних осіб, які не причетні до їхніх боргів.
Для кредиторів та колекторів – за порушення правил взаємодії з позичальниками.
Штраф для несумлінних колекторів - 51-102 тис грн, а повторне порушення протягом року може завершитися виключенням з реєстру колекторів і позбавленням права займатися колекторською діяльністю.
За цей закон Василевській-Смаглюк подяки від громадян приходять і досі. А цілу низку колекторських компаній, які грубо порушили цей закон, Нацбанк виключив з реєстру, а відтак позбавив права займатися колекторським бізнесом.
Закон про про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ)
Ну, а вишенька на торті — це закон про про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ), який забирає функції розслідування економічних злочинів зі сфери компетенції Державної фіскальної служби, Нацполіції та СБУ і передає їх новоствореному бюро.
Цей закон — також багаторічна рекомендація й вимога з боку Європейського Союзу, МВФ та інших наших західних партнерів щодо покращення інвестиційного клімату в нашій країні та боротьби з корупцією.
Як написала сама Ольга Василевська-Смаглюк на своїй сторінці в фейсбук, “я йшла до цього півтора роки. А країна - як мінімум 6”. Про створення єдиного органу з розслідування фінансових злочинів говорили більше 6 років після Майдану. А про маски-шоу, яке влаштовували силовики всіх мастей українському бізнесу та іноземним інвесторам, ми знаємо практично з середини “шалених 90-х” минулого століття.
Такий стан речей упродовж довгих років заганяв близько половини національної економіки в тінь та відлякував іноземних інвесторів від України. І ось 28 січня цього року крига нарешті скресла. Закон про БЕБ було ухвалено. Почався процес створення нового органу.
Так, запуск роботи нового органу не бездоганний. Проте все, що робиться вперше, має свої вади, недоліки й недопрацювання.
Отже, закон забирає основні економічні повноваження у СБУ та Нацполіції і зосереджує їх в одному органі - БЕБ. Це орган з новою філософією. Основна його модель - аналітична.
Це - не каральний правоохоронний орган на зразок колишньої податкової поліції чи “економічних крил” МВС і СБУ. Адже головне завдання БЕБ - запобігати економічним злочинам, а також виявити причину та зробити так, аби мінімізувати економічні злочини в майбутньому.
Сфери посиленої уваги з боку БЕБ — легалізація ринку підакцизних товарів, виявлення ухилення від сплати податків, попередження й боротьба з відмиванням коштів, отриманих в злочинний спосіб, тощо.
Наразі легальний бізнес, який чесно сплачує податки, бачить, що існує тіньовий сектор, який нечесно конкурує, і розчаровується в державі, яка бездіє. Тому один із ключових KPI БЕБа - не “вбивати” бізнес, накладаючи на нього великі штрафи, а виводити його з тіні. Адже бізнес вдається до тіньових схем через те, що контролюючі органи не виявляють тіньові процеси і не знищують їх. А це по суті крім злочинної суті ще й недоброчесна конкуренція.
"Білий" бізнес, який працює чесно, але подекуди вдається до тіньових схем, щоб вижити на ринку, йде в третю чергу відпрацювання співробітниками БЕБ. Першочергово відпрацьовується злочинний схематоз, у другу чергу - корупційне прикриття.
Тож БЕБ не влаштовуватиме маски-шоу для бізнесу. Модель та алгоритми цього органу навпаки мінімізують тиск на бізнес та корупційні ризики з боку співробітників самого БЕБ.
Інклюзивна економіка
Підсумовуючи, огляд чотирьох законів авторства та співавторства Ольги Василевської-Смаглюк, можна однозначно стверджувати, що в цій історії йдеться не просто про роботу парламентарки та класичні законодавчі зміни, які мають дещо покращити наше життя. Радше мова йде про нову цифрову економіку, відкриту для сумлінних інвесторів і закриту для брудних грошей.
Економіку, яка є частиною глобальної фінансово-економічної системи та її кращих практик і технологій. Економіку, яка з одного боку звільняє бізнес і підприємців від державної корупції, а з іншого зобов’язує бути сумлінними платниками податків.
Фактично чотири закони Василевської-Смаглюк — це про створення так званих інклюзивних інститутів в економіці, які ефективно працюють в розвинених країнах в інтересах всього суспільства, а не обмеженого кола еліти чи олігархів.
Саме про них говорять автори світового бестселера “Чому нації занепадають. Походження влади, багатства і бідності” - Дарон Аджемоглу і Джеймс Робінсон.
Інклюзивні економічні інститути - це такі інститути (правила, закони, державні органи, які їх реалізують), які заохочують великі маси людей до участі в економічній діяльності.
Такі економічні інститути мають шанувати приватну власність, передбачати неупереджену систему права й надання публічних послуг для створення конкурентного середовища.
Їх противагою є екстрактивні економічні інститути - це інститути, які мають протилежні властивості, тобто спрямовані на те, щоб відбирати доходи і блага в однієї групи людей на користь іншої, обмеженої групи осіб, яка утримує владу над більшістю суспільства.
Саме екстрактивні економічні інститути діяли в Україні майже три десятиліття незалежності. Саме через них у нас виникають перманентні проблеми з економічним зростанням, які нерідко межують з економічним колапсом.
Натомість сталий економічний розвиток властивий лише інклюзивним економічним інститутам.
Власне, чотири закони Василевської-Смаглюк — історія саме про створення в Україні інклюзивних економічних інститутів з урахуванням сучасних інформаційних технологій.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.