Чорний ринок на виборах: скільки коштує своя комісія

Вартість цієї "послуги" сягала навіть $15 000

Про це повідомляють в "Чесно".

Головне завдання членів комісій на місцевих виборах - рахувати голоси та затверджувати протоколи з результатами виборів. Тому, для партій чи кандидатів важливо мати контроль над роботою комісії, щоб спробувати протягнути потрібне їм рішення. Через це, на кожних виборах є два чорних ринки, які утворюються довкола виборчих комісій.

Один ринок формують маленькі партії, які реєструються на виборах та мають право брати участь у жеребкуванні по всій країні й отримують представників у територіальних виборчих комісіях (ТВК). Проте, ці партії технічні та не претендують на перемогу, тому вони йдуть до великих партій і пропонують реальним гравцям купити їхні місця в комісіях, аби ті могли завести своїх людей під брендом малих партій. Ціни різняться і в залежності від попиту можуть сягати навіть 15 тис. доларів.

Другий чорний ринок — розрахунки з членами комісій. За офіційні кілька сотень гривень від держави члени комісій працювати, зазвичай, не збираються. Тому партії їм можуть виплачувати більші суми готівкою, що можуть становити від кількох тисяч гривень членам ДВК (дільничних виборчих комісій) до 25 тис. гривень членам окружних виборчих комісій (ОВК). Ці гроші не відображені у фінансових звітах партій.

За рахунок коштів, які бюджети отримали від застави, можна було б оплатити роботу членів виборчих комісій. Сума, яку вдалося зібрати завдяки заставам - понад 130 млн.

Продаж квоти на місцевих виборах

Виборчі комісії формуються з представників парламентських партій, які мають право на 2 гарантованих члени. Депутатські групи, які є в парламенті, мають право на 1 члена в територіальній комісії, коли укладають договори з партіями.

Щоб мати більше членів ТВК, депутатська група "За майбутнє" отримала представництво від однойменної політичної партії, лідером якої є Ігор Палиця. Так само група "Довіра" домовились із партією "Солідарність жінок України".

Загалом членів комісії має бути 18, а від п’яти фракцій і двох депутатських груп подавалось 12 кандидатів. До того ж, парламентські партії разом з іншими мають право подати і по одній людині на жеребкування на решту 6 місць у кожній територіальній виборчій комісії.

Крім цього, беруть участь у жеребкуванні не лише великі партії, а й технічні, що зазвичай подають будь-якого кандидата. Коли такі представники потрапляють до складу ТВК, то їх навіть не можуть видзвонити і знайти, щоб вони прийшли на засідання. Через це виникають проблеми з кворумом, і  починаються торги.

Якщо дрібна партія знаходить зацікавлену особу, є шанси продати свою квоту. Тобто велика партія платить гроші за квоту, і за документами малої партії заводяться потрібні їй члени комісій.

Все залежить від населеного пункту і ціни питання, і чи хтось хоче доформувати більшість у комісії. В Ірпені, наприклад, за квоту в ТВК могли просити від 5 тис. до 10 тис. доларів. Були й такі, що пропонували купити гамузом квоти по всій Київщині. Але я навіть не знаю, скільки б це все коштувало. А є регіони депресивні, що і за 500 доларів ніхто не візьме квоту. Або ближче до виборів дрібні партії демпінгують, бо нікому не змогли продати”, — розповідає Олексій Зіневич, який брав участь у виборах до Ірпінської міськради.

Те, що ринок квот існує, підтверджує і колишній народний депутат Павло Різаненко, який на останніх парламентських виборах балотувався на Київщині від “Голосу”:

“Голос” не брав участі у купівлі квот, але так чи інакше всі розуміють ціни на цьому ринку, бо ходять і пропонують же всім. Якщо дуже висока конкуренція, то може бути пару тисяч доларів за квоту в ОВК/ТВК. Чув випадки, коли ціну піднімали до 10 тис. доларів. Ну, це тоді, коли хтось фантазує собі, що, сформувавши більшість в ОВК/ТВК, вони зможуть отримати результат як треба. Це хибне уявлення. Але більшість у ТВК дуже важлива, коли мова йде про перерахунок і його чистоту”.

Різаненко додає, що були випадки, коли ціну за квоту могли підняти до 15 тис. доларів. І ці суми можуть курсувати і на рівні місцевих виборів, куди депутати йдуть працювати безкоштовно, не отримуючи компенсації. Ті, хто платить такі кошти за квоти, однозначно мають намір отримати зиск — доступ до бюджету громади і таких ресурсів, як земля, ліс, заплава тощо.

У цьому документі є квота голови в ТВК Бучанського району. І її взяла Партія зелених України.

Ця партія не мала кандидатів ні до однієї з рад Київщини, для яких відбувалися вибори. При цьому, у Коцюбинській громаді, де квота Партії зелених виросла до голови, ця політична сила теж не висувала кандидатури.

Зате інші політичні сили, які йшли на рівень облради, райради, міськради і навіть селищної ОТГ, взагалі не отримали свого представника в цій ТВК за жеребкуванням.

Аналогічна ситуація була у ТВК і з Європейською партією України Миколи Катеринчука, що подавалися до Фастівської ОТГ суто технічно, де і програли. Загалом по всій Україні в партії було менше 0,2% кандидатів. Відповідно, вона мала б претендувати на квоти не у Бучанському районі, а у Фастові. А Партії зелених взагалі немає там у неї немає кандидатів. Але ТВК формуються до реєстрації кандидатів.

Тож, згідно з фактами, квоти в ТВК, до прикладу на Київщині, отримали партії, які до балотування на Київщині не мали жодного відношення. Зокрема, це і “Рідне Закарпаття”, і “Рівне разом”. Загалом партій, які не кандидувалися в області на рівень міськрад і райрад - отримали квоти в ТВК, кількість яких становила 52. І ці партії, які не балотувалися, мають сумарно 125 членів ТВК зі 165.

“Рівне Разом” отримала 5 членів ТВК на Київщині, а “Рідне Закарпаття” — 4. Тобто, ті партії, які були близькі до подолання п’ятивідсоткового бар’єру в облраду, отримали по одному представнику. Хоча, можливо й те, що партії могли вчасно не подати своїх представників.

Але попри всі ці факти боротьба з ринком продажу квот велася. З огляду на те, що у Виборчому кодексі не прописано, як обирають голову, заступника і секретаря, у ЦВК під час формування керівного складу надали перевагу парламентським партіям.

Але й під час розподілу керівного складу в ТВК районів і міст були свої нюанси. По суті, на Київщині з-поміж парламентських партій головно постраждав “Голос” і на кілька відсотків ЄС. А непропорційно багато квот отримала ОПЗЖ. Примітно, що Київщину в ЦВК курує представник ОПЗЖ Сергій Дубовик.

І тут варто зауважити, що на рівні області “Слуга народу”, ОПЗЖ та “Батьківщина”, у яких найкращі позиції в ТВК, вже сформували коаліцію. Інші квоти йшли на жеребкування.

Ринок технічних партій дуже значний, з ним, як правило, не ведуть боротьбу, і застава їх не зупинила. По суті, в усіх містах Київщини кількість партій, які брали участь у виборах, у порівнянні з 2015 роком зросла.

Десь чверть із них є реальними партіями, які кандидуються в низку рад, щоб перемогти. Решта — технічні проєкти, які використовують в тому числі для того, щоб торгувати квотами у виборчих комісіях.

Повідомляється, що боротися з чорним ринком можна двома шляхами:

• якщо введуть автоматичні пристрої для зчитування бюлетенів, і роль ДВК і ТВК стане більш формальною;
• якщо квоти непарламентських партій будуть розподіляти жеребкуванням між тими партіями, які виграли на попередніх виборах на рівні обласних, районних і міських рад. У парламенті ж є гарантована квота для парламентських партій. Такий принцип застосували б і на місцевих виборах.

Звісно, можуть бути випадки, коли партія віддає свої квоти іншому суб’єкту виборчого процесу без грошей. Просто тому, що в них є коаліційні домовленості. Але це швидше виняток, ніж правило.

Тіньові зарплати членам ТВК і ДВК

Офіційно члени ТВК і ДВК отримують за свою роботу лише кілька сотен гривень.

При такій платі член ТВК проводить кілька ночей на дільниці при нової ускладненої виборчої системи.

В Ірпені членкиня ДВК Ольга Титенко загинула в ДТП. Її син, який теж був членом комісії, заснув за кермом від перевтоми. А члени ДВК отримують в рази менше, ніж члени ТВК.

За таких умов дуже важко мотивувати громадян іти працювати в ТВК чи ДВК. Саме тому виникає ще один тіньовий ринок оплати праці. І на ньому діють свої розцінки, бо волонтерити, та ще й в умовах коронавірусу, більшість не готові.

“На рівні міста член ДВК отримував, як я знаю, в середньому 2–3 тис. гривень (за період виборів - прим. ЧЕСНО). Хтось платив у доларах і давав 100 доларів. Секретар і заступник у місті могли отримати 4–5 тис. гривень. А у ТВК вже ціни росли з 5 тис. до 10 тис. гривень. Особливо цінні і професійні люди на рівні ТВК могли отримати і до 15 тис. гривень. Але це одиниці”, — розповідає Зіневич.

Ринок ДВК, по суті, не так залежить від продажу квот. Тут все простіше. ТВК реєструє членів ДВК від кандидатів. Тому, хто хоче мати побільше своїх представників у дільничних комісіях, легше просто реєструвати технічних кандидатів на посаду голови і подавати кандидатів на жеребкування.

Ринок ДВК, по суті, не так залежить від продажу квот. ТВК реєструє членів ДВК, які є представниками кандидата. Тож, якщо партія має намір отримати більше своїх представників у дільничних комісіях, найлегшим і найрозповсюдженішим способом - є реєстрація своїх технічних кандидатів на посаду голови задля збільшення шансів на жеребкуванні.

Члени комісій вже на першому засіданні можуть питати одне одного про гонорари, і так інформація про суми стає відомою.

“На цих виборах, як я чув, пропонували членам ДВК від 1,5 тис. до 3 тис. гривень. Дуже цінується фізична та психологічна витривалість, поєднані з певним досвідом, бо є випадки, коли будуть просто безсонними днями і ночами вимордовувати, щоб люди вже здались і підписали, що підсунуть. Бачив випадки, коли людина, до прикладу, не голова виборчої комісії, а вона, по суті, неформально керує процесом, бо в неї є і хист, і компетенції, і відповідний досвід, і психологічна стійкість”, — розповідає Різаненко.

Він додає, що для ТВК та ОВК, як правило, партії пропонують 10 тис. гривень. Якщо член виборчої комісії має хороший досвід, може отримати і 20–25 тис. гривень за місяць роботи. Зі слів Різаненка, ОВК і ТВК — це еліта виборчого процесу. Як правило, на ці місця заводять юристів. Якщо це голова чи секретар, то надбавки можуть бути на рівні 5–10 тис. Все це обговорюється між партіями і тими, хто йде в комісії. Зазвичай, членство в комісіях не має нічого спільного з політичною ідеологією, проте для них залишається вкрай важливим фактором - "компенсація" за їх прихильність під час виборів.

Дуже часто після виборів низка членам ДВК і ТВК не виплачують обіцяні кошти за їх роботу. Тому, нещодавно був мітинг під Київрадою. Так, у кандидата Пальчевського, який програв вибори в Київраду, вимагали кошти за роботу в комісіях.

Як держава може вплинути на ситуацію

Застави, які вноситься кандидатами для участі у виборах, не є ефективними, тому що вибори 2020 вже довели, що вони не спрацьовують як запобіжний захід для усунення технічних кандидатів. Тож, можна зробити висновок, що кількість гравців у політичних перегонах не зменшилась, а навпаки, як показала статистика. Така тенденція простежувалася не лише загалом по Україні, а і в конкретному регіоні — на Київщині.

Гроші від застави могли б принаймні частково вирішити на виборах питання тіньового ринку зарплат членам виборчих комісій. Так, застави могли б стати джерелом реальних коштів для членів ОВК, ТВК і ДВК. І ці кошти можна було б спрямувати на оплату праці членів виборчих комісій. Тому ті, хто пішов волонтерити в комісії, поділяючи ідеологію партії, і ті, хто вирішив просто заробити, отримали б справедливу компенсацію офіційно з бюджету.

“Це, звісно, заощадило б партіям кошти і упрозорило розрахунок між партіями і членами комісій. І це було б справедливо, бо партії платять заставу, і вона б пішла на більш якісну організацію виборчого процесу”, — прокоментував депутат Київської облради Роман Титикало “Європейської солідарності”.

Проте, з огляду на те, що застави не є сталою величиною і залежать від кількості кандидатів та виборців, а також розміру мінімальної зарплати, держава не повинна розраховувати на суб’єктів виборчого процесу має брати на себе відповідальність і за фінансування належного рівня оплати праці членів комісій, і за організацію другого туру в громадах, які цього потребують.

Застава не є ефективним методом задля запобігання потрапляння до ДВК і ТВК представників партій, які не обираются до міськрад, райрад та облрад. Тож, на законодавчому рівні це питання можна було б врегулювати наступним чином: брати участь у жеребкуванні ті партії, які вже були представниками політичної сили у попередньому скликанні.

Як повідомляв "Погляд", понад півтисячі повідомлень про порушення було зареєстровано у день виборів на Київщині. Працівники поліції відкрили 10 кримінальних проваджень: 6 фактів підкупу виборців, 2 факти незаконного використання виборчого бюлетеня, факт за порушення таємниці голосування та факт про хуліганство.

"Погляд" також писав, до Ірпінської міської ради VІІІ скликання пройшли 38 депутатів від шести політичних партій. Казус полягає в тому, що в Ірпені тривали "підкилимні ігри", в які грали карплюківці. Нишком депутатів без погодження із фракціями перекидали із однієї комісії в іншу.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.