Броварчанка взяла участь у воркшопі "Корупція та антикорупційна політика", який відбувся в Американському домі
Днями, в Американському домі відбувся воркшоп на тему «Корупція та антикорупційна політика», в якому взяли участь членкині Ради молодих учених при МОН Ольга Романенко з Броварів та Євгенія Поліщук.
Організатор заходу, доцент кафедри політичних наук УКУ Петро Байковський в коментарі учасниці РМУ при МОН Ользі Романенко зазначив, що цикл лекцій Філіпа Ніколса дозволив подивитися на проблему корупції з глобальної перспективи і що корупція є проблемою для абсолютної більшості суспільств.
Універсальних ліків від неї не існує, але досвід країн, які суттєво просунулися в боротьбі з чим явищем свідчить, що зазвичай виключно правових механізмів подолання корупції не вистачає, на перший план виходить потреба усвідомлення корупції, як неморального і неетичного явища абсолютною більшістю суспільства.
Візит професора Філіпа Ніколса в Україну відбувся в рамках проекту «Розбудова демократії: верховенство права, права людини і політичні інституції (Американський досвід), який релізовується кафедрою політичних наук УКУ і фінансується посольством США в Україні.
Метою проєкту є запросити в Україну відомих американських науковців і експертів, які б могли поділитися своїм професійним досвідом і налагодження контактів з ними для подальшої співпраці.
Головним спікером заходу виступив професор Університету Пенсильванії Філіп Ніколс, який понад 27 років свого життя присвятив дослідженню корупції.
Воркшоп був присвячений розгляду таких видів корупції:
Nepotism – протекція родичів,
Cronyism – панібратство,
Bribery – хабар,
Embezzlement – розтрата коштів,
Theft – крадіжка.
Корупція - явище відносне, оскільки в соціальному вимірі корупційні дії можуть сприйматися нормально, разом з тим в правовій площині - це протизаконно. Тому й боротьба з нею є вкрай важкою.
Відповідно до теорії нобелівського лауреата Г.Беккера існують два ключових фактори, які стримують посадовців представницької влади та державних службовців від вчинення корупційних цій.
Перший фактор - морально-етичний тягар (осуд) корупційної поведінки, який суспільно детермінований. Інакше кажучи, на корупційну поведінку посадовців, стримування їх від скоєння злочину впливають усвідомлення того, що корупційні діяння суперечать усталеним нормам моралі та етики, а також визнання (у разі скоєння корупційного злочину та покарання) невідворотності настання негативного ставлення та осуду з боку громадськості.
Другий фактор - очікування, страх викриття і покарання за скоєний корупційний вчинок. У цьому разі стримувальним фактором є визнання посадовою особою корупційної дії як такої, що суперечить нормам закону з відповідними наслідками: у разі викриття виникає загроза бути притягну- тим до відповідальності та понести суворе покарання через позбавлення волі (ув'язнення).
Беккер установив, що коли йдеться про індивідів з вираженою схильністю до ризику (а саме до цієї категорії належить більшість злочинців), підвищення ймовірності затримання виявляється набагато ефективнішим заходом запобігання злочинності, ніж збільшення термінів ув'язнення.
Він показав також, що особи з вищою освітою більш схильні до злочинів, що вимагають значних грошових витрат, а особи із середньою освітою - до злочинів, що вимагають значних витрат часу. Для перших суворим покаранням є тюремне ув'язнення, а для других - виплата грошової компенсації.
Фото надані Ольгою Романенко