Близько 100 українських міст і сіл до кінця століття можуть піти під воду, – міненергетики та захисту довкілля

За попередніми прогнозами, через підняттям моря до кінця цього століття близько 100 українських міст і сіл будуть повністю або частково затоплені.

Про це розповів у своєму виступі міністр енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля на 25-й Конференції сторін Рамкової конвенції про зміну клімату (COP 25), яка з 2 грудня триває у Мадриді.

Міністр наголосив, що в умовах, коли Україна шостий рік протистоїть збройній агресії Росії, тож зміну клімату важко уявити пріоритетною сферою. Та попри це, зміни клімату в Україні вже помітні: є теплові хвилі, посуха та екстремальні погодні явища.

«За прогнозами, близько 100 українських міст і сіл будуть повністю або частково затоплені підняттям моря до кінця цього століття», – повідомляє прес-служба відомства.

Але зупинити, здавалося б, незворотні зміни – шанс є, проте діяти необхідно вже зараз.

«Наведу декілька прикладів щодо заходів в Україні, які ми вже впроваджуємо. В Україні створено фонд енергоефективності, що надає фінансову підтримку домогосподарствам для здійснення заходів по збереженню тепла. Україна також підвищила податок на CO2 для великих компаній. А ще працює над впровадженням комплексних процедур моніторингу, звітності та перевірки для промисловості». – розповів міністр. – «Ми плануємо ввести загальноекономічний податок на викиди CO2 на основі палива, щоб зібрати кошти для додаткових заходів щодо підвищення енергоефективності. Ми плануємо закрити багато державних вугільних шахт. І найголовніше - український уряд планує розробити концепцію переходу до зеленої енергії до 2050 року».

Позицію України на Кліматичній Конференції ООН підтримали в Українській Кліматичній Мережі, проте наголошують, що час для розмов уже закінчився і наразі необхідно – діяти. Також фахівці вважають, що необхідно врахувати наступні чинники:

• При розробці «Зеленого енергетичного бачення України» почати якнайшвидше процес перегляду Енергетичної стратегії України до 2035 року, аби вона включала перехід на ВДЕ та описувала конкретні шляхи повної відмови від викопного палива.
• Оновлений національно-визначений внесок (НВВ) України має бути поданий до Секретаріату РК ЗК ООН не пізніше березня 2020 року, аби до наступної кліматичної конференції країн у Секретаріату було достатньо часу проаналізувати, до якого рівня потепління ведуть нові національні внески країн щодо клімату.
• Український НВВ має відповідати застереженням науковців і сценарію утримання підняття глобальної температури в межах не більше ніж 1,5С.
• Варто не зупинятися лише на системі моніторингу викидів, а й розробити та прийняти закон і всі необхідні нормативні документи, які допоможуть створити систему торгівлі викидами.
• Крім державних шахт, потрібно врахувати наявність в Україні недержавних вугільних підприємств.
• До діалогу також варто залучити науковців, представників міст, регіонів та бізнесу для врахування потреб усіх зацікавлених сторін.