Більська археологічна сенсація: гелонські кургани у статусі «In situ»

Завдяки знайденому нерозграбованому похованню, якому орієнтовно 2600 років, історики сподіваються дізнатися більше про вірування та обряди населення городища середньоскіфської доби

Такі вдалі знахідки нині археологам трапляються не часто. Поховальні кургани минулих віків здебільшого «дістаються» археологам якщо не розграбованими, то добряче пошкодженими. А це утруднює дослідження.

То ж знахідка у Більську Котелевського району на Полтавщині не могла не порадувати вчених.

Під час археологічних розкопок кургану на могильнику «Скоробір» на території історико-культурного заповідника «Більськ» 11 серпня експедиція Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна під керівництвом Ірини Шрамко виявила залишки поховання середини VІ ст. до н. е. «Артефакти, виявлені у похованні, є найбагатшим комплексом за всю історію досліджень Більського городища. Вони є унікальні за своєю інформативністю, оскільки поховання знаходилося у статусі «In situ». Це означає, що поховання, якому орієнтовно 2600 (!) років, дивом залишилося непомічене грабіжниками та селітроварниками і збереглося до нашого часу у первісному вигляді. Це лише третій непограбований курган, виявлений на території Більського городища за період його дослідження, починаючи з 1906 року», повідомляється на Фейсбук-сторінці Історико-культурного заповідника «Більськ».

Директор історико-культурного заповідника «Більське городище» Ігор Корост розповів про знахідки:  «Тут є дзеркало, прикраси з жовтого металу (до проведення апробації в науці це так називається), після проведення цієї процедури матеріал можна буде вважати золотом. Ще є намисто. Усе це характерне для жіночих поховань. Знайдені також речі, характерні для чоловічого поховання: акінак, сагайдачний набір з вістрями стріл і древками, вудила, деталі кінської упряжі тощо. Чимало посуду, виробів з кераміки. Унікальною є таця, вироблена з піщаника».

Дзеркало і браслет виготовлені з бронзи, намистини – з бурштину, кришталю та сердоліку, сережки – із жовтого металу, ймовірно золота. Черпаки, кочерги, тарілки та інша кераміка домашнього вжитку, на жаль, цілою до нас не дійшла, то ж дослідникам доведеться вивчати її за фрагментами. Так само погано збереглися кістяки – вони струхли від часу. Від чоловічого скелета  нічого не залишилось, а від жіночого — лише частина. Зате на диво добре збереглася сама  дерев’яна поховальна конструкція. Окрім того, у похованні археологи знайшли кістки жертовної тварини, яка, за попередньою оцінкою, схожа на козу.

На сайті заповідника зауважується: «Попередньо відомо, що це поховання молодої заможної жінки та чоловіка. Поховальна яма має дерев’яне перекриття (накатник у декілька рядів). Унікальність даного поховального комплексу полягає у тому, що археологи мають інформацію про первісне розташування предметів. Завдяки цьому можна буде зробити висновки і припущення про вірування та поховальні обряди древнього населення Більського городища за середньоскіфської доби».

Як повідомив Укрінформ, кургани розташовані там, де нині знаходяться сільськогосподарські поля. Загалом тут зосереджено понад 1000 курганів скіфської доби, однак вони практично зрівняні з землею. Починаючи з 1906 року, сюди щоліта приїжджають археологи. І кожна наукова експедиція тут знаходить все нові й нові докази того, що у VII-IV столітті до нашої ери  це було місце, де розгорталась активна діяльність: саме тут, за древньогрецьким істориком Геродотом,  знаходилося головне місто скіфського племені будинів – Гелон.

Гелонські кургани привертали увагу грабіжників ще за часів розквіту фортеці. Зазвичай, як розповідають історики, це робили копачі, котрі знали, що поклали в могилу родичі покійного. Потім було кілька хвиль набігів ласих до скіфського золота грабіжників та селітроварників. Не раз вони проводили чорні розкопки, забираючи те, що не взяли попередні злодії. Тож за всю більш ніж столітню історію цивілізованих археологічних розвідок (тривалий час на цьому віковому проміжку територія не досліджувалась) вчені всього втретє наткнулися на уціліле поховання.

«Унікальність поховального комплексу полягає у тому, що археологи мають інформацію про первісне розташування предметів. Завдяки цьому можна буде зробити висновки і припущення про вірування та поховальні обряди древнього населення Більського городища», - йдеться на сайті історико-культурного заповідника «Більськ».

За словами археологів, вони нині показали лише менше 70% знайденого, і обіцяють справжні сенсації. Про них розкажуть у листопаді на науковій конференції, присвяченій підсумкам роботи експедиції. Після опрацювання знахідки перейдуть реставраторам, які проведуть апробацію, і лише після цього артефакти будуть виставлені як експонати в музеї археології Харківського національного університету.

Знахідки археологів викликали справжнє захоплення спільноти. «Сьогодні мала щастя побачити на власні очі сенсаційні знахідки з кургану на некрополі "Скоробір". Унікальність цього поховального комплексу полягає в тому, що він лишився непоміченим для грабіжників та селітроварників і завдяки цьому зберіг свій первісний вигляд. Це лише третій непограбований курган, відкритий на Більському городищі за весь період археологічних досліджень! Насправді Більськ — це залежність, від якої неможливо позбавитися. Вражаючі розміри, розкішні мальовничі краєвиди, потужна енергетика і невичерпне джерело інформації та натхнення — це все про нього! І я безмежно щаслива, що народилася саме на цій благодатній землі», поділилася своїми емоціями активістка Оксана Дорошенко.