Андрій Ковальов: Сімейна практика української мови
5 місяців тому я написав детальний допис про ініціативу “сімейна практика української мови” у садочку нашого 4-річного Матвія.
За цей час у нас є досить багато гарних новин, якими хотів би поділитися та надихнути інших батьків створювати україномовне середовище в садочках та школах своїх дітей.
Наступної середи, 26.01, о 19:00 в "УрбанСпейс500" (Бориса Грінченка, 9) планую презентувати всі ці результати та відповісти на ваші запитання, коментарі. Приходьте – буде цікаво.
За 5 місяців 50% сімей в нашому садочку, які були повністю російськомовні в побуті (в результаті систематичного інформування щодо важливості сімейної мовної практики для комунікативного розвитку дітей) перейшли зі своїми дітьми на практику "одна людина – одна мова" (мама – завжди українською, тато – іншою (або навпаки). Діти, які раніше майже нічого не говорили українською, починають дедалі частіше використовувати українські слова та вирази.
Навколо Матвія нарешті починає створюватися україномовне середовище, в якому йому комфортно вчитися та розвиватися
Департамент освіти і науки Києва в грудні 2021 – січні 2022 провів опитування батьків дошкільнят щодо мовної практики. В опитуванні взяли участь 20 562 респонденти (сила батьківських вайбер-груп :). Результати: 37% батьків вдома з дітьми розмовляють українською, 28% – в залежності від ситуації, 32% – російською.
Діти розмовляють наступним чином: 37% – українською, 8% – укр. та рос., 47% – російською.
98% батьків підтверджують, що вихователі в садочку розмовляють з дітьми українською (це дуже високий показник, за останні роки більшість вихователів Києва перейшли на українську мову викладання). Якщо 37% дошкільнят Києва вже розмовляють українською, то чому ми не чуємо 3-4 дітей з кожних 10 на вулицях, дитячих майданчиках, спортивних гуртках, що постійно говорять українською.
На мій погляд, причина в тому, що діти в Києві продовжують зрусифіковуватись під впливом середовища, тобто навіть розмовляючи вдома українською, діти під впливом більшості інших дітей, а також дорослих в соціальних взаємодіях завчають неозвучену “норму” – українською вдома, з іншими – російською.
Це ще раз показує важливість україномовного середовища для розвитку дітей, середовище впливає сильніше, ніж майже 100% україномовний навчальний процес.
Ми провели перше із серії детальних соціолінгвістичних опитувань (анонімна гугл-форма, 30 питань, 96 респондентів) щодо мовної практики київських сімей. Отримали багато цікавої статистики, ось деякі результати:
а) 50-60% російськомовних батьків оцінюють знання української своїми дітьми-дошкільнятами як “незадовільно” або “взагалі не говорить”,
б) лише 50-60% батьків замислювалися над стратегією мовного виховання своїх дітей,
в) 69% російськомовних батьків готові змінювати (!) свою мовну повсякденну поведінку, якщо це буде потрібно для покращення рівня володіння українською їхніх дітей.
Ось цей результат – дуже позитивний, це підтверджує, чому багато батьків переходять на практику “одна людина – одна мова”, якщо їм рекомендувати впроваджувати сімейну практику української мови.
міжнародні дослідження показують, що для формування більш-менш збалансованого білінгвізму необхідно мінімум 35% часу кожного дня говорити з дитиною другою мовою (“Assessing the relationship between input and strength of language development: A study on Italian–English bilingual children”, 2015, Language Dominance in Bilinguals). Власне, тому метод "одна людина – одна мова" є настільки поширеним та ефективним.
в грудні 2021-го я презентував цей проєкт комісії з освіти Київської міської ради, департаменту освіти КМДА та директорату дошкільної і шкільної освіти МОН. 24.12.2021 Міністерство освіти і науки України випустило інформаційний лист (в фото до допису) на всі обласні департаменти освіти з рекомендацією можливого використання у закладах дошкільної освіти.
12.01.2022 я провів детальну презентацію для департаменту освіти Києва та всіх районних управлінь освіти. Департамент підтримав масштабування проєкту “сімейна практика української мови” в усіх садочках Києва. За результатами цієї зустрічі ми розробили презентацію та рекомендаційні тези для вихователів садочків та батьків (в коментарі під дописом)
ми разом з командою волонтерів обійшли 12 садочків на Подолі та Троєщині, всі (!!!) директори та викладачі цих садочків підтверджують проблему недостатнього активного комунікативного розвитку дітей українською мовою через відсутність україномовного середовища. Всі викладачі погоджуються систематично звертати увагу батьків на важливість мовної практики для розвитку мовлення їх дітей.
Зараз ми спільно з Київський Університет Імені Бориса Грінченка друкуємо тези “Чому важлива сімейна практика української мови” та будемо їх розповсюджувати по садочкам.
15.01.2021 дуже позитивно пройшов перший розмовний клуб в реконструйованому приміщенні бібліохабу на Троєщині (Бальзака, 28). Батьки, що приходять на клуби, переважно бояться, що у дітей буде формуватися суржик та у багатьох з них є мовний бар’єр через брак розмовної практики. Однак вже після першої зустрічі вони почувають себе набагато більш впевнено в спілкуванні і готові продовжувати в своїй родині.
Розмовні клуби проходитимуть кожної суботи з 11:00 до 14:00 на Троєщині (Бальзака, 28) та кожної неділі з 11:00 до 14:00 на Подолі (Межигірська, 25). Там будуть активності як для дорослих так і для дітей. Реєстрація не потрібна. Скоро будемо запускати розмовні клуби і в інших районах Києва. Більше інформації - на сторінці проєкту.
Ми почали соціолінгвістичні спостереження за діалоговою комунікацією дітей в нашому садочку (деякі приклади - на фото до допису) та анонімні (з дозволу батьків) вимірювання пасивного та активного словникового запасу дітей 3-5 років за методиками Peabody Picture Vocabulary Test (PPVT) та Expressive Vocabulary Test (EVT) адаптувавши їх до української мови.
Такого роду інформація щодо мовленнєвого розвитку дітей є дуже корисною для батьків і мотивує їх до впровадження сімейної практики української мови.
Також будемо розповсюджувати ці вимірювання на всі садочки Києва.
До мене вже звертаються з інших садочків та шкіл Києва і області з бажанням долучитися всім закладом до проекту. Ми зараз будемо активно масштабувати проект, роботи попереду - дуже багато.
Спочатку - всі садочки Києва, а за півроку-рік з Києва, думаю, зможуть брати приклад й інші зрусифіковані міста України.
Ми починаємо формувати команду волонтерів та постійних працівників, що хотіли б долучитись до проекту. Якщо ця тема мовного розвитку, білінгвізму, соціо- та психо-лінгвістики вас цікавитьі і ви хотіли б допомогти проєкту, напишіть мені.
Пишіть також, якщо хочете порекомендувати дослідження або педагогічні методики на тему мовного та білінгвального розвитку та соціалізації дітей. Якщо ви захочете впровадити цей проєкт в своєму садочку та школі, буду радий поділитись нашим досвідом.
Я знаю, що в Києві є багато батьків, яких непокоїть те, що їх діти розвиваються в переважно російськомовному середовищі і через це може страждати комунікативний та соціальний розвиток дітей.
Як показує наш приклад, змінювати середовище можливо, якщо наводити аргументи з результатами опитувань, посиланнями на соціо- і психо-лінгвістичні дослідження та давати батькам інструменти за допомогою яких можна поступово збільшувати об'єм української в житті їх дітей.
Я хотів би щоб цей допис став мотивуючим для всіх батьків Києва та інших міст України почати сімейни практику української мови.
Позитивні зміни можуть відбутися набагато швидше, ніж ви собі уявляєте.
Наступної середи 26.01 о 19:00 (Бориса Грінченка, 9, авто можна запаркувати на паркінгу ЦУМу) буду презентувати всі ці результати та буду радий відповісти на ваші запитання, коментарі.
Дуже дякую Урбан Спейсу 500 за гостинність! Приходьте - буде цікаво.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Також читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.