Україна
Київщина
Головні новини
Культура
Дати
Київщина-суспільство

27 серпня Україна відзначає день народження в Івана Франка

27.08.2019 Зіневич Наталія 00000

? 27 серпня день народження Івана Франкаписьменника, поета, публіциста, перекладача, ученого, громадського і політичного діяча, людини-міста! Класик української літератури та піонер української політики народився 163 роки тому. Його впливовий та різножанровий творчий доробок оцінюють у понад сотню томів. Тож сьогодні гарна нагода пригадати цікаві факти про життя та творчість митця.

? Сьогодні в Дрогобичі вручили Міжнародну премію імені Франка в номінації “за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики”. Нагороду отримала доцентка кафедри слов’янських мов Міланського університету, професорка Марія Ґрація Бартоліні за монографію “Пізнай самого себе”: неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди. Премію Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко.

?Найкращий спосіб відзначити день народження класика за рекомендацією Український інститут книги, прочитати чи перечитати його твори ?

Представляємо підбірку від Пусто:

✍ “Сойчине крило”, щоб стати адресатом листа від авантюрної жінки — про втрату, сукню в крапинку й ревність до пташки. Хомі сорок, і рік свого життя він вирішує прожити “для себе самого, з самим собою, самому в собі”. Можливо, він би залишився егоїстичним відлюдьком, якби не конверт із Китаю. У ньому – кілька листів і сойчине крило, нагадування від його першого кохання — Мані. Вона називає його Массіно, розповідає, як її дурили, піддавали небезпеці й перевозили світом. І запитує, чи Хома досі “тямить її?” А він, як би не хотів цього визнавати, тямить. Головний герой — це уособлення чоловіка-естета, який закривається в собі. Він більше не хоче мати нічого людського, тоді як Манюся своїм листом спричиняє в ньому внутрішню боротьбу між байдужістю та почуттями. Що перемагає?

✍ “Украдене щастя”, щоб побачити, що жінка може вийти за межі Kinder, Küche, Kirche — про понівечені долі, гонитву за грішми й жандарма. Анна жила з п’ятьма братами, які хотіли якнайшвидше видати її заміж. Коханого дівчини Михайла вони відіслали на війну, а тоді підкинули листа зі звісткою про смерть його матері. Анні довелося вийти заміж за старшого на двадцять років Миколу. Вона б змирилася із життям “покірної жінки”, якби чоловіка не заарештував жандарм Михайло, її юнацьке кохання. Анна піддалася спокусі: ходила з ним на танці, запрошувала додому й не приховувала їхній роман. Зрештою, вона хотіла бути щасливою, адже її щастя безсовісно вкрали. Цю п’єсу Іван Франко написав за мотивами народної співанки “Пісня про шандаря”, яку читав для дослідження “Жіноча неволя в руських піснях народних”. Він взяв звідти сюжет, розв’язку та навіть ім’я головного героя. “Украдене щастя” — це історія про трьох людей, життя яких покалічило чуже бажання заробити гроші.

✍ “Жіноча неволя в руських піснях народних”, щоб переконатися, що Іван Франко міг би взяти участь в акції #HeForShe — у контексті українського феміністичного руху ім’я Івана Франка часто забувають. Дарма: він не лише розкрив образ вільної жінки в літературі та підняв тему домашнього насилля, але й писав та перекладав теоретичні феміністичні праці. “Жіноча неволя в руських піснях народних” поділена на кілька розділів, де письменник досліджує питання поваги до жінки в українців, кари за втрачену цноту, життя з нелюбом тощо на основі народної творчості. Тут він окреслює ті проблеми, які через тридцять років висвітлить у “Власному просторі” Вірджинії Вулф.

✍ “Перехресні стежки”, щоб переконатися в існуванні карми та поринути в Франковий сюрреалізм — про долю, юриспруденцію та ненависть до блондинок. Євгеній Рафалович — адвокат. Завершивши справу в одному селі, він зустрів свого колишнього вчителя Стальського. Той каже, що завжди любив Євгенія, але Рафалович запам’ятав учителя як садиста. Колись він навіть вбив у мішку кота, бо той вкрав його м’ясо. Стальський не змінився: тепер він жахливо ставиться до дружини. Чоловік зраджує, кричить, б’є її та іноді вночі виливає на неї шампанське, а тоді зловісно регоче. До того ж, вона блондинка, а Стальський каже, що їх треба остерігатися і взагалі жінок за людей не має. Прийшовши до нього додому, Рафалович з острахом розуміє, що бліда, понура й знівечена дружина колишнього вчителя — його юнацька кохана Регіна.

Іван Труш. Портрет Івана Франка. 1940 р.
https://www.facebook.com/anastasia.levkova/posts/2524717530920305

Цікаві факти про життя Івана Франка

Львів – місто Франка, де він прожив сорок років зі своїх шістдесяти

У цьому місті він творив і навіть був ув’язнений у темницю. Він присвячував Львову вірші, був ним щиро захоплений. Тож місто Львів — місто Івана Франка. Сьогодні у місті ім’я письменника носить один із найбільших університетів.

Гастрономічні вподобання

На сніданок Франко любив каву із булкою, на обід – квашені овочі та легкий суп з додаванням квасу, кропиви, грибів. Він ніколи не палив, а випити міг хіба що пива чи чарку вина «Золота Ріца».

Івана Франка заарештовували тричі

Першого разу він провів у камері з кримінальними злочинцями 11 місяців. А після другого арешту, в 1880 році, ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень в готелі він – без єдиної помарки написав повість “На дні” і на останні гроші відіслав її до Львова. Потім три дні жив на три центи, знайдені на березі річки Прут. А тоді лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка старий служитель готелю.

Що пов'язує Івана Франка з Італією?

У квітні 1904 року Іван Франко здійснив коротку подорож до Італії, враження від якої озвалися згодом і у його творчості. У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, Франко про ту свою мандрівку згадав скупо, одним реченням: «Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)».

 Сто псевдонімів

У Франка було багато псевдонімів – Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко. Знав 14 мов, щороку писав по 5-6 книжок. Франко писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами.

На честь Франка місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ

Ім’я письменника (вулиця Івана Франка) носять вулиці у Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Сімферополі, Керчі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Одесі, Сумах, Черкасах, Чернівцях, Хмельницькому, Пермі та Луганську, Кіровограді. Ім’я письменника також носить вулиця в Монреалі.

Спочатку Івана Яковича Франка поховали в чужому склепі

Лише через 10 років його було перепоховано в окрему могилу. На могилі Франка зведено пам’ятник, на якому Франко-каменяр «лупає сю скалу».

Франко першим почав носити вишиту сорочку з класичним костюмом, вражаючи цим публіку.
Христина Соловій виконала пісню на слова Івана Франка «Отсе тая стежечка», яка є офіційним саундтреком до фільму «Крути 1918».

Джерела:

Український інститут книги