Сьогодні український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії — День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу.
Саме 22 січня 1919 року на Софійській площі було проголошено злуку УНР і ЗУНР.
День Соборності фіційно почали відзначати з 1999 року, згідно з указом президента «Про День соборності України». Цьогоріч Україна відзначає 100-річчя з Дня соборності.
День соборності в історії
На полях Першої світової війни відбувалося братання Українських січових стрільців, що воювали у складі війська Австро-Угорщини, та українців-вояків армії Російської імперії.
Акт злуки Наддніпрянської України, яка вийшла зі складу Російської імперії, та Західної України, яка вийшла з-під Австро-Угорської імперії, возз'єднавшись в єдиній Українській державі, був швидше символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країни спільності тоді не було.
22 січня 1919 року на Софійській площі було проголошено злуку УНР і ЗУНР.
Свято встановлювалось
«…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…». У цей день прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась 22 січня 1918 року - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
Значення Акту злуки УНР і ЗУНР
Акт злуки спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням становлення нації, а ідея соборності українських земель набула державного статусу.
Об'єднання мало і практичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого і демократичного об'єднання територій в єдиній суверенній державі. Консолідація базувалася на таких принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні й матеріальні ресурси. Ті події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети — побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться нащадки!
