Київщина
Васильків
Дати
Україна-суспільство

22 листопада – 97-річчя відомого дослідника Змієвих Валів Михайла Кучері

22.11.2019 Надiя Проценко 0

97 років тому народилась Людина з великої літери – відмінний археолог, невтомний дослідник, справжній еталон наукової та людської доброчесності – Михайло Петрович Кучеря. Археолог досліджував Змієві вали та давньоруські городища, тож по праву вважається одним із класиків середньовічної археології.

На момент наукового дослідження Змієвих валів Михайлом Кучерею на початку 1980-х років збереглось 23 відрізки валів, не рахуючи більш ранніх валів вписаних в систему Змієвих валів та двох невеликих поперечних валів біля Хутора Хлепча на р. Стугна та в с. Ніжиловичі. Загальна протяжність споруд була близько 969,5 км. На момент дослідження (1970-ті, 1980-ті роки) доступними для вивчення були 234 км.

22 листопада – 97-річчя відомого дослідника Змієвих Валів Михайла Кучері
Реконструкція Змієвих валів

Зазначимо, що Змієві Вали формують дев'ять оборонних ліній:

  1. Вітянсько-Бобринська
  2. Стугнянсько-Ірпінсько-Тетерівська
  3. Дніпро-Тетерівська
  4. Дніпро-Кам'янська
  5. Середній Пороський вал
  6. Великий Пороський вал
  7. Росько-Гуйвянська
  8. Дніпровська лівобережна
  9. Посульська.
Змієві вали Переяславщини

Умовно за географічним принципом Змієві вали поділяють на територіальні групи:
• Змієві вали Київщини — найбільша система укріплень на правому березі Дніпра, що складена з валів різної висоти і довжини. Загальноприйнятно Змієвими називати саме залишки валів по річках Віта, Красна, Трубіж, Стугна і Рось, які й на початок 2010-х років місцями збереглися в досить доброму стані і досягають іноді 15 м заввишки та десятків кілометрів у довжину.
• Змієві вали Переяслава — система подвійних валів неподалік нинішнього міста Переяслав Київської області.
• Змієві вали Посулля — назва широкого валу, що тягнеться по правому березі річки Сула (притока Дніпра) від її гирла до середнього плину і його відгалужень, що доходять ледь не до міста Суми.

Змієві вали у Василькові

Починаючи з 1950-х років, Михацло Кучеря більше 50 років проводив польові дослідження по всій Україні. Польові звіти вченого розкривають найширшу географію його досліджень, коли він оглянув і зафіксував 500 археологічних пам’яток.

Більшу частину своєї сили та часу дослідник присвятив вивченню літописної київської землі, приділяючи найбільшу увагу вивченню укріплення давньої Русі та городищ. До кінця 1970-х він підготував монографічне дослідження давньоруських гірських фортувань в Україні, яке, на жаль, було опубліковано після його смерті в 1999 році. З 1974 року Михайло Петрович 12 років очолював експедицію, метою якої було виявлення, документальний запис, а також археологічно і надійно датувати легендарні Змієві Вали середнього регіону річки Дніпро. З'ясувалося, що 23 Змієві вали згруповані в 9 ліній, мають довжину майже 1000 км і були побудовані ще в стародавній Русі для захисту від кочівників. Виявлено послідовні конкретні незаперечні конструктивні, стратиграфічні та археологічні докази часу створення та призначення ліній валу. Реалізація такого довгого, масштабного та значного проекту – справжній науковий подвиг вченого.

Протягом 1974-1986 рр. М. П. Кучеря очолював відділ польових досліджень Інституту археології АН УРСР. На основі проведених польових досліджень 1988 р захистив докторську дисертацію «рос. Змиевы валы Среднего Поднепровья и их роль в истории Киевской Руси».

З 1990 р. Михайло Кучеря працював на посаді провідного наукового співробітника-консультанта відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України.

Загалом Михайло Петрович протягом 40 років керував археологічними експедиціями з досліджень давньоруських археологічних пам'яток України. Він є автором 50 наукових звітів, написав 110 наукових праць. Його серце зупинилось у 1999 році у Києві.

Михайла Петровича також дуже поважають як творця типології та хронології давньоруської кераміки, і як першу людину, яка виділила та описала постмонгольську кераміку. Учений зробив великий внесок у вивчення складної етнокультурної структури русько-українського населення. Теоретичні концепції Кучері, практичні методи наукових досліджень та наукова спадщина в цілому потребують спеціального всебічного вивчення та подальшого розвитку.