#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Культура

Вчимося на прикладі «Квітів України». Що робити, коли руйнують історичну будівлю?

02.08.2021 Валерія Савенко 0

Нещодавно в Києві вибухнув скандал щодо демонтажу історичної будівлі «Квіти України». Небайдужі протестували під будівлею та вимагали, щоб забудовники не зносили модерністську будівлю. Наразі, мітингарі досягли поставленої мети. Отже, як уберегти історичну цінність та що робити, коли ви бачите як руйнують пам’ятну забудову?

ГО Мапа Реновації поділились алгоритмом-інструкцією як діяти в таких ситуаціях.

Чи захищена законодавством історична будівля у разі її руйнування?

Будівлі можуть охоронятися як щойно виявлені об’єкти культурної спадщини (кандидати на внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток), пам’ятки місцевого або національного значення. Також під охороною держави – будівлі, що потрапляють в охоронні зони пам’яток і в межі спеціальних історичних ареалів.

Cадиба Терещенка на бульварі Тараса Шевченка 34/15А

Але велика кількість цінних будівель сьогодні не має охоронного статусу або не перебуває в межах відповідних охоронних зон. Такі будівлі практично не захищені від демонтажу.

Як перевірити, чи має будівля охоронний статус?

Можна скористатися такими ресурсами:

На сайті Мінкульту можна перевірити належність будівлі статусу пам’ятки місцевого та національного значення

На сайті Департаменту охорони культурної спадщини КМДА є дані про щойно виявлені об’єкти культурної спадщини в Києві.

На інтерактивній мапі інформаційно-аналітичної системи«Майно» можна знайти всі пам’ятки Києва

Але буває, що реєстри містять неактуальну інформацію. Наприклад, будівлю могли виключити з реєстру пам’яток, а дані при цьому лишаються не оновлені. Тому, щоби знати напевно, варто надіслати офіційний запит у Міністерство культури або до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА (у кожному місті своя структура; у Києві це ДОКС). У запиті потрібно вказати адресу будівлі та запитати, чи має вона охоронний статус.

Чим відрізняється статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, пам’ятки місцевого та національного значення?

Щойно виявлені об’єкти культурної спадщини – це об’єкти-кандидати на внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. По суті вони вже мають усі ознаки пам’ятки (за постановою Кабміну від 22 травня 2019 року № 452), але ще перебувають у процесі внесення до реєстру. Процес цей, на жаль, може тривати й десятиліттями.

Будинок Рутковського, вулиця Тургеневська, 19

Одна з відмінностей між пам’ятками національного та місцевого значення в тому, хто погоджує їх включення до реєстру. У випадку з національними пам’ятками це робить Кабінет міністрів. У випадку з місцевими – Міністерство культури. Пам’ятки національного та місцевого значення мають однаковий ступінь охорони – їх не можна знищувати, пошкоджувати, видозмінювати. На них дозволено здійснювати лише реставраційні роботи – тобто такі, що не змінюють зовнішнього вигляду, геометричних розмірів будівлі.

Чи можуть зруйнувати будівлю «просто так», якщо вона не є пам’яткою?

«Просто так» – ні. Перш ніж розпочати демонтаж, потрібно отримати низку дозвільних документів.

Окрім цього, більшість історичних будівель розташована в центральній частині міста. Для збереження характеру традиційної забудови цю зону об’єднали в центральний історичний ареал міста Києва. Будь-які будівельні роботи тут можуть здійснюватися лише з дозволу Міністерства культури, яке, своєю чергою, вирішує, чи може нове будівництво зашкодити виду історичної забудови вулиці.

Проте, на практиці забудовники не часто питають погоджень у Мінкульту, щоби побудувати щось у центральному історичному ареалі Києва. Виправдовують вони себе тим, що начебто межі центрального історичного ареалу міста Києва не визначені в натурі (для цього потрібно затвердити історико-архітектурний опорний план міста Києва, який досі перебуває на стадії розробки).

Що стосується вулиць-пам’яток, то і тут забудовники обходять цю норму. Вони дивляться на «предмет охорони» – це причина, з якої вулиця внесена до реєстру пам’яток.

Якщо будівля не має охоронного статусу, не перебуває в центральному історичному ареалі Києва та не є частиною вулиці-пам’ятки, чи є в неї шанси на збереження?

«Хай там як, законно не можна просто так прийти й бульдозером скосити будівлю за день, навіть якщо вона не є пам’яткою. Сьогодні з «непам’ятками» ситуація така: єдиним «віконечком» для захисту будівлі є відсутність потрібних дозволів на такі роботи. Неповний пакет документів може бути приводом для зупинки будівельних робіт.»

Як перевірити, чи забудовник отримав усі необхідні дозволи на будівництво?

Є цілий набір дозволів, які треба отримати, перш ніж з’явиться законне підґрунтя для демонтажу будівлі. Якщо раптом ви помітили загрозу знесення будівлі, то насамперед треба перевірити наявність наступних дозвільних документів:

  • 1. Власник, орендар будівлі:

дізнатись, хто є власником/орендарем будівлі в реєстрі речових прав. Ось інструкція, як робити витяг.

  • 2. Земельна ділянка:

Дізнатись, хто орендує земельну ділянку під будівлею на Публічній кадастровій карті України. Якщо будівля розташована в Києві, то дізнатись, хто орендує земельну ділянку або є її власником, можна також на цьому ресурсі чи в містобудівному кадастрі Києва.

ЯКЩО НА КАДАСТРОВІЙ МАПІ НЕМАЄ ДАНИХ, то слід перевірити, чи Київська міська рада ухвалювала рішення про передання землі в оренду. Шукати рішення Київради, у яких може бути інформація щодо оренди земельної ділянки, можна на цьому сайті або в містобудівному кадастрі Києва (під час пошуку варто використовувати Ctrl+F за власником будівлі чи адресою).

ЩО ЩЕ СЛІД ПЕРЕВІРИТИ В КАДАСТРІ:

- межі центрального історичного ареалу. За умови перебування будівлі в межах центрального історичного ареалу відповідальним за будь-які будівельні роботи є Мінкульт (межі центрального історичного ареалу можна перевірити в містобудівному кадастрі Києва);

- охоронні зони пам’яток, які розташовані довкола об’єкта охорони культурної спадщини. У всіх пам’яток є охоронна зона, у межах якої будівництво погоджує Міністерство культури (якщо це пам’ятка національного значення) або Департамент охорони культурної спадщини (якщо це пам’ятка місцевого значення).

  • 3. Містобудівні умови й обмеження:

Перевірити, чи видавалися за цією адресою дозволи на будівельні роботи. Якщо так, то на які саме, можна переглянути в Реєстрі містобудівних умов та обмежень. Наприклад, містобудівні умови й обмеження на ремонт чи реставрацію не можуть передбачати знесення стін або інших несних конструкцій, зміну висотності або іншого виду перебудову.

Якщо ми говоримо про центральну частину міста, то містобудівні умови й обмеження є чинними лише в тому випадку, якщо такі роботи були додатково погоджені органом охорони культурної спадщини.

ЯК ПЕРЕВІРИТИ:

перевірити в реєстрі МУО наявність документу містобудівних умов та обмежень

(під час пошуку варто використовувати Ctrl+F за власником будівлі, адресою).

  • 4. Дозвільні документи:

- ДАБІ. Дізнатися, чи є дозвіл Державної архітектурної будівельної інспекції на проведення робіт (при реконструкції класу наслідків мінімум СС2).

ЯК ПЕРЕВІРИТИ:

скористатись @DabiDataBot (у телеграмі);

перевірити дані на сайті

(під час пошуку варто використовувати пошук за власником будівлі, адресою).

- МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ. Якщо будівля стоїть у межах історичних ареалів, то має бути дозвіл на земляні роботи в історичному ареалі від Міністерства культури.

ЯК ПЕРЕВІРИТИ:

надіслати запит у Міністерство культури.

- ДЕПАРТАМЕНТ БЛАГОУСТРОЮ КМДА: Для встановлення паркану в забудовника має бути картка на порушення благоустрою.

ЯК ПЕРЕВІРИТИ:

надіслати запит у Департамент благоустрою КМДА;

пошукати дані про картку про порушення благоустрою на паспорті об’єкта будівництва (дошка з інформацією про об’єкт, що висить на паркані біля будівлі).

Якщо хоча б одного дозволу в забудовника немає – такі будівельні роботи можна вважати незаконними.

Більше читайте тут.

ІА “Погляд” вже повідомляв про арешт на «Квіти України»: забудовник не має права зносити будівлю.

Ми розповідали також, що дах історичного будинку столиці остаточно провалився.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.