Світлана Ославська: Old Khata Book

Ну бо книжка в захисній плівці. І ще тому що свої книжки якось не перечитуєш. Сьогодні мала настрій і перечитала — від передмови до подяк.

І що думаю. Мені подобається наша робота. Хороша вийшла книжка, людяна. Справді — не лише про сільську архітектуру, а про українців, дім, класу, життя і смерть. І про Україну яку мало хто знає такою, про нескінченне різноманіття людської фантазії, яку застосовують і в хатах, і в оповіданні про життя, і про війну.

Мені подобається дизайн і вибір матеріалів. Картон — трохи крихкий. Як і хата, особливо глиняна. Синій корінець і форзаци, бо ж "блакитне — то найгарніше" і "так завжди було", і фото на обкладинці з Яловацька. Ми книжку присвятили нашій бабі Наді, але хата не її, в цій жила дідова сестра Олександра і мої троюрідні сестри, з якими бавилися в дитинстві. Хата ця — поліська, але так і не скажеш. В ній є щось і з центральної України, і зі сходу: білені стіни, віконниці. Що знову-таки показує нескінченне різноманіття локальних стилів будування і оздоб, яке не вдається звести до системи, щоразу якесь нове село систему рушить, бо пропонує щось своє, локальне і, не побоюсь цього слова, унікальне.

Рішення зробити англомовний додаток із перекладом усіх текстів було 100 відсотків правильне, бо книжку замовляють не тільки україномовні. Є нащадки емігрантів, які вже не говорять українською. Дуже люблю, коли нам пишуть: мої предки виїхали до Канади з цього регіону, або: моя прабаба походила з цього села, ви не плануєте там бути? Є просто іноземці. Радію, коли пакую книжку в Австралію, США чи Словаччину.

Рішення додати воєнний розділ також досі виглядає мені дуже доречним саме для цієї книжки, і те, як воно візуально вирішене, дякуючи Kateryna Smoliarova

Це перша книжка, яку ми з Анею робили від початку до кінця, і тому так, стресували багато. Є помилки, щось не врахували. Але вдосконалюємо, бо це ж не останній наклад. А тепер ми ще й працюємо як справжнє видавництво — видавчиня Анна Ільченко. А ще було складно не залучити до цього чоловіка, і тому наш голос у комунікації з книгарнями — Bohdan Oslavskyj, у нього це виходить найкраще.

Коротше, мені нравиться, куди нас завела та весняна розмова на львівській кухні в ковідному 2020-му. Я дізналася так багато про наші села, багато порівняно з тим, що знала до того, і мало у порівнянні з тим, скільки всього дізнатися ще хочу.

Ми продовжуємо їздити в експедиції селами, бо села змінюються, їх руйнують і час, і війна, тому треба встигнути побачити, що ще можна, й зафіксувати це. Запланували нову візуальну книжку, збираємо матеріал. Дякую всім хто пише про Old Khata Book, надсилає нам відгуки, купує, дарує, читає.

Першоджерело за посиланням.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція.