SEMINARIUM: як усунути помилки з атрибуцією знімків про Голодомор
Завтра, 10 грудня, фахівці під час дискусії обговорять тему фотодокументалістики епохи Голодомору в Україні
Фотографій, на яких задокументовані часи Голодомору в Україні, небагато. «Частково вони були опубліковані вже у середині 1930-х рр. у закордонній пресі, почасти виявлені у наші часи. Авторами цих найцінніших документів епохи були фотокореспонденти та аматори, іноземці й пересічні українські мешканці», зазначає Інститут історії України НАН України. Втім, українці, які робили такі знімки, ризикували. Радянська влада, яка робила все, щоб замовчати це трагічне явище, була безжальною й до тих, хто знімав жахливі миттєвості з життя українського народу. Зокрема, як інформує ресурс Україна incognita, фотограф-аматор з Чернігівщини Микола Бокань, який знімав голодування в родині та його син Борис, який допомагав батькові виготовляти знімки, були засуджені за це і загинули в таборах.
То ж рідкісність таких світлин, а ще те, що не завжди можна було провести регіональну аутентифікацію, інколи призводило до помилок. Як їх уникнути? Торік це питання обговорювалось під час Міжнародного наукового симпозіуму «Візуалізація епохи Голодомору: джерела, наративи, контексти».
Це питання і нині – у фокусі уваги фахівців, які зберуться на чергове засідання програми SEMINARIUM для дискусії: "Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації".
Дата засідання програми SEMINARIUM: 10 грудня
Початок: 15.00
Локація: м. Київ, вул. М.Грушевського, 4, Інститут історії України НАН України, конференц-зала (кімната 615)
Вхід вільний.
«Як історичне джерело, фотодокументи мають свою специфіку вивчення. Проблемою залишаються помилки з атрибуцією світлин жертв Голодомору. Уникненню помилок може допомогти новітній методичний інструментарій прочитання фотодокументів», йдеться у повідомленні Інституту історії НАНУ.
Фахівці обговорять питання:
• особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації
• колекції фотографій Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки
• «колгосп є зовсім невдячна організація»: фотограф Марко Залізняк та його знімки і спогади про епоху Голодомору
• оприлюднення документальних знімків Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував
• (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих знімків
Запрошені експерти: - Оксана Юркова (Інститут історії України НАН України, м. Київ), Олександр Михед (Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, м. Київ), Людмила Гриневич (Інститут історії України НАН України)
Інститут історії України НАН України запрошує всіх небайдужих взяти участь в дискусії.