Новини
Київщина
Суспільство

Письменник і літературознавець Володимир Панченко пішов у засвіти

15.10.2019 Косянчук Інна 0

Михайло Слабошпицький: всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека

У понеділок, 14 жовтня, на 66-му році життя після тривалої хвороби помер український письменник, літературознавець та критик Володимир Панченко.

ДОВІДКА. Український письменник, шеф-редактор та засновник видання “ЛітАкцент” Володимир Панченко народився 2 вересня 1954 року у селі Демидівка на Одещині. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова у 1975 році. Володимир Панченко — автор низки статей, монографій, підручників на літературну та історичну тематику, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України. Був народним депутатом І скликання (входив до складу “Народної ради” – національно-демократичної опозиції до комуністичної більшості), членом Українського ПЕН. Автор численних праць з історії української літератури, зокрема, “Юрій Яновський” (1988), “Володимир Винниченко: парадокси життя і творчості” (2004), “Неубієнна література” (2007). Перу Панченка належить кілька літературно-критичних книг та сценаріїв документальних фільмів, інформує ЛітАкцент.

«Ще три дні тому ми говорили з ним по телефону, і він казав слова прощання. Те ж саме прозвучало і в його позавчорашній розмові з В'ячеславом Брюховецьким, якому належить особлива роль у житті й педагогічній кар'єрі Володимира Панченка. Брюховецький забрав його з Кіровоградського університету на посаду віце-президента Києво-Могилянської академії. Ми приязнилися понад чотири десятиліття, -написав на своїй Фейсбук-сторінці письменник, критик, літературознавець, публіцист Михайло Слабошпицький. – Панченко виростав на першорядного критика, літературознавця, есеїста на наших очах. Останні роки у нього були неймовірно продуктивними. З'явився двома виданнями його "Сонячний годинник", що має таку жанрову дефініцію: "книга пілігрима". Його повість "Про Миколу Зерова" перемогла в кількох рейтингах і засвідчила, що це - одна з найвидатніших літературознавчих праць в Україні. Я маю відчуття виконаного обов’язку перед другом через те, що ще встиг видати його унікальну книгу «Літературний ландшафт України. ХХ століття (50 «слайдів»)». Це також своєрідна «книга пілігрима». Невиправний подорожанин, якого манили дороги, Панченко виступає тут мандрівником у світі книг. Це підкреслив епіграфом до своєї книги із Жака Бреннера: «Книга, яку ви тримаєте в руках, - це історія моїх подорожей у світі книг». Всі його книжки дуже схожі на нього – вони розумні, літературно артистичні і за кожною, як і за ним особисто, вгадується ціла бібліотека, до котрої він тягнувся своїм спраглим і сміливим розумом. Він мужньо йшов до кінця своїх днів, все знаючи наперед. Тільки кілька разів сумно обмовився про те, що нині вийшов на особливу творчу «форму», і в нього було багато оригінальних задумів… Прощай, Володимире. Ти залишаєшся світлою сторінкою в житті тих, хто тебе знав і любив».

«Важко і сумно усвідомлювати, коли йдуть такі люди-епохи. Ми вже не будемо разом читати вірші у затишного багаття на березі Дніпра. Але ми будемо мати від Вас Ваші історії, Ваші ненав’язливі наголоси для молодших поколінь, Вашу любов і Вашу надію для нашої країни. Наш могилянський сонячний годинник якось ожив завдяки Вашому «Сонячному годиннику», і далі буде тішити нас сонячним, романтичним, часом. Україні завдяки Вам повернуто цілу світ імен, людей і подій, які намагалися знищити з нашої історичної пам’яті. Ви своєю неймовірною працею піднімали планку, яку не просто тепер взяти новим поколінням українців, але вони зобов’язані це зробити, маючи Вас як взірець. В політиці, історії, літературі, культурі і освіті Ви вже назавжди. Як і в наших серцях. Дякуємо Вам!», з сумом зазначив декан kmbs бізнес-школи Олександр Саврук.