Освітні інформаційні технології як інструмент підвищення конкурентоспроможності української школи

Уявімо приватну компанію, яка конкурує з іншими на ринку і намагається продавати свої товари або послуги, хоча в розпорядженні цієї компанії обмаль інформації. Вона не може визначити свої витрати на утримання конкретного відділення, не знає величини собівартості обслуговування клієнта у різних регіонах, не знає скільки обладнання і техніки необхідно поставити у кожну філію для забезпечення безперебійної роботи. Таке підприємство, швидше за все, довго на сучасному ринку не затримається, в нього є всі передумови збанкрутувати.

Приведений приклад цілком застосовний до сфери освіти. На сьогодні, коли кордони між багатьма країнами є прозорими, конкуренція з надання освітніх послуг є глобальною. Будуть виживати ті освітні системи, які є більш ефективними, які дають більш якісну освіту. Те, що є питання до якості української освіти підтверджується фактом навчання за кордоном на сьогодні більше 70 тисяч студентів з України. Тому підґрунтям виживання і подальшого розвитку вітчизняної освіти може бути тільки надійне інформаційне забезпечення.

Для прийняття управлінських рішень у вітчизняній освіті використовуються ряд освітніх інформаційно-аналітичних систем, в тому числі Державна інформаційна система управління освітою (ДІСО). Її створення в свій час було кроком вперед, але на сьогодні наявних в ній даних вже недостатньо для ефективного використання існуючих ресурсів, порівняння змісту і якості української освіти з освітою в інших країнах тощо. Дані обмежуються базовою освітньою статистикою в узагальненій формі. Учням, зокрема, не присвоюються універсальні ідентифікатори, що ускладнює їх відстеження при переміщенні між школами та рівнями освіти (наприклад, з дошкільної до шкільної). Без універсальних ідентифікаторів можуть виникати похибки з визначенням загальної кількості учнів у школах, ОТГ, районах, областях. Відсутність універсального шкільного реєстру із унікальними ідентифікаторами шкіл перешкоджає спроможності управлінців відстежувати показники окремих шкіл. Відсутні також унікальні ідентифікатори й для педагогічного складу, наявна лише загальна інформація (наприклад, чисельність педагогічного складу, вікові групи, рівень досвіду тощо). В ДІСО також не збирається інформація про оцінювання чи підвищення кваліфікації педагогів.

Все зазначене може спричинювати недостатньо обґрунтовані рішення із розподілу матеріальних освітніх ресурсів (підручники, меблі, ігрові набори тощо), зумовлювати неточності в розрахунку коштів освітньої субвенції, яка спрямовуються в місцеві бюджети на освітні потреби, викликати труднощі з виплатами заробітної плати вчителям тощо. Загалом це уповільнює реформування освітньої сфери, не сприяє запровадженню прогресивної моделі освітнього фінансування.

ДІСО частково інтегрована з базами даних Міністерства освіти і науки, інших міністерств та урядових органів. Але заклади освіти, батьки, здобувачі освіти, громадські організації не мають доступу до детальної освітньої статистичної інформації, яка відображає реальний стан і тенденції у сфері освіти, стан її фінансового забезпечення. А відтак вони не можуть приймати оптимальні рішення (наприклад, для батьків: в яку школу віддати свою дитину?).

На початку 2017 року в Державній науковій установі «Інститут освітньої аналітики», що є структурним підрозділом Міністерства освіти і науки, завдяки гранту Світового банку розпочато процес модернізації Державної інформаційної системи управління освітою. Як результат у липні 2019 року з’явився Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ) з новими функціональними можливостями. Ще певний час триватиме його пілотне функціонування і тестування, надалі буде здійснюватися його повноцінна робота з майже 15,5 тис. шкіл. Наступні плановані етапи – підключення до АІКОМ закладів дошкільної, позашкільної, середньої спеціальної освіти тощо.

Що було зроблено Інститутом у рамках цієї модернізації? По-перше, створено сучасне інформаційне середовище зі збору, обробки та верифікації освітніх даних на основі веб-технологій. З АІКОМ користувач тепер зможе працювати в будь-якому місці на будь-якому комп’ютері, що має інтернет-доступ. По-друге, підвищено функціональність збору інформації за рахунок використання технології конструктора форм. Це означає, що головний адміністратор (Інститут) зможе на замовлення МОН швидко створити будь-яку форму збору інформації, необхідної для управління, зібрати цю інформацію від шкіл і автоматизовано обробити її. Раніше створення будь-якої нової форми потребувало тривалого втручання програмістів. По-третє, підвищено надійність передачі і зберігання інформації за рахунок використання спеціальних більш надійних механізмів захисту. Зовнішнє втручання в роботу комплексу практично неможливе. По-четверте, використання спеціальних протоколів взаємодії дає змогу забезпечити сумісність АІКОМ і його інтеграцію з іншими, в першу чергу державними, інформаційно-аналітичними системами. В цьому разі може співставлятись, наприклад, освітня і фінансова інформація. Це створює нові можливості, наприклад, для оцінювання ефективності тих чи інших управлінських кроків.

По-п’яте, в системі є спеціальний модуль ВІ, який дає змогу представляти наявні дані в формі зручних таблиць, візуальних графіків, діаграм. Це поглиблює аналіз інформації, пришвидшує сам процес аналізу.
По-шосте, ще однією особливістю створеної системи є наявність порталу відкритих даних, який дає змогу всім зацікавленим станом середньої загальної освіти в Україні (управлінцям, батькам, здобувачам освіти, експертам, громадським організаціям тощо) отримати прямий доступ до інформації, що є в АІКОМ, та опрацьовувати дані у вигляді графіків та звітів для своїх потреб.

Таким чином, створений АІКОМ є потужним інструментом для вдосконалення шкільної освіти. Він дає нову якість роботи з освітньою інформацією, підвищує оперативність її обробки, розширює можливості аналізу. Завдяки АІКОМ може збиратися набагато більший обсяг даних, форми збору даних легко змінюються, передача даних в центральну базу  може здійснюватися з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Інтернет, можливості співставлення і аналізу різноманітної інформації суттєво розширюються.

Відтепер управлінці-освітяни зможуть набагато оперативніше збирати необхідні освітні дані від закладів освіти, швидше їх обробляти, приймати більш обґрунтовані рішення щодо розподілу матеріальних і фінансових освітніх ресурсів. АІКОМ є також інструментом активного залучення батьків до функціонування шкіл. Вільний доступ до освітньої інформації дозволить обрати найкращий садочок або школу для своєї дитини, брати активну участь у шкільному житті. Школам відтепер спрощується складання та надання офіційної статистичної звітності, стає більш доступною опція аналізу стану освіти порівняно з минулими періодами та іншими школами.

Суспільству полегшується завдання оцінки ефективності витрачання коштів платників податків на освіту.
Загалом, створений АІКОМ дає нові можливості вдосконалення управління освітою на основі кращого інформаційного забезпечення, підвищує конкурентоспроможність української освіти, створює додаткові можливості формування якісного людського капіталу в Україні.

Сергій Лондар,
директор ДНУ «Інституту освітньої аналітики»,
доктор економічних наук, професор