#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Суспільство
Довкілля
Земля

Не спалювати, а компостувати: як створити справжнє «садове золото»?

28.04.2020 Бобрик Юлія 0

Проблема утилізації та переробки рослинних залишків стоїть досить гостро в нашій країні. Рослинні залишки, які для природних ґрунтів є основним джерелом поповнення поживних запасів, не дивлячись на заборони, часто спалюють або, в деяких випадках, навіть збирають і вивозять на смітник. І що ж ми маємо? На смітниках органіка стає вкрай небезпечною і причиною парникових газів. А дим при спалюванні листя завдає шкоди не лише навколишньому середовищу, а й здоров'ю всіх оточуючих, зокрема й палія, якому це може вдарити ще й по гаманцю. Адже в умовах зміни клімату, коли опадів стає все менше, вітри стають сильнішими, створюючи справжні піщані бурі, достатньо одного чирка сірника, аби вогняна стихія випалила гектари землі. Що ж робити? Компостувати! Компостування – безпечний і універсальний спосіб переробки органічних відходів. У чому користь компосту, як правильно компостувати в заміському будинку і які варіанти є у міських жителів – читайте у матеріалі ІА «Погляд».

Чимало людей вважає, що у виготовлені компосту не має нічого складного: склав в ящик або купу гілки, листя та інші органічні відходи, накрив і чекай, коли дозріє. Проте, це не зовсім так. Правильно зроблений компост допоможе ґрунту відновити життєві сили і підвищити родючість, поліпшить його структуру. Тільки приготувавши правильний компост своїми руками, ви можете бути на 100% впевнені в тому, що це справжнє «садове золото». А зараз ще й у всіх є унікальна можливість взяти участь у проєкті-челенджі #НеПалиКомпостуй від UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. Він створений для відповідальних громад, які прагнуть ефективно запобігати випалюванню стерні, опалого листя, органічних та інших садових і сільськогосподарських відходів у своїх спільнотах.

Як правильно компостувати в приватному будинку?

Компост можна приготувати на будь-якій садово-городній або дачній ділянці. Аби компостування відбувалося швидше і ефективніше, потрібно створити для мікроорганізмів сприятливе середовище – тепле, вологе, з достатньою кількістю поживних речовин і доступом повітря. Також для компосту необхідно правильно обрати місце: не на виду, а в тіні, в глибині ділянки.

Найпростіша конструкція компостної ями це яма, вирита в ґрунті, 2х1 метр, глибиною 0,5 метра.

Є два види компостування: холодне і гаряче. Холодне компостування не вимагає ніяких зусиль – потрібно просто складати органіку в компостну яму, – але воно займає від кількох місяців до року (іноді навіть більше). Під час гарячого компостування вміст ями потрібно перевертати кожен раз, коли він нагрівається всередині, і підтримувати вологим (але не мокрим). Такий метод іноді дозволяє отримати готовий компост вже через кілька тижнів, або через 1-3 місяці в залежності від погоди, вмісту ями і частоти перевертання.

З чого почати?

На дно ємності покладіть обрізки гілок, тріски – вони виконають роль дренажу. Кожен пласт відходів повинен бути 30-50 см, потім шар землі 5-10 см, потім – знову «інгредієнти». Чим більше різних видів органічних відходів ми використовуємо, тим вищою буде якість готового продукту. До речі, слово компост перекладається як «складовий», а значить з одного компонента зробити його неможливо. Спробуйте зробити компост виключно з трави. В результаті отримаєте або сіно, або слизьку гниючу масу.

Що можна і не можна класти в компост?

Всі знають, що для приготування компосту підійдуть опале листя, скошена трава, бур'яни – проте це далеко не весь список.

Що можна класти в компост:

  • скошену траву;
  • опале листя;
  • торф;
  • квіти;
  • чайну заварку;
  • яєчну шкарлупу, що не пройшла термічну обробку;
  • обрізки сирих овочів та фруктів;
  • тонкі гілки;
  • гній тварин і пташиний послід;
  • папір, пір'я, натуральні тканини (в подрібненому вигляді);
  • солому, тирсу, стружки, лушпиння від насіння.

Що не можна класти в компост:

  • овочі і фрукти після термічної обробки;
  • хворі рослини;
  • багаторічні і обсіменені бур'яни;
  • синтетичні тканини і матеріали;
  • залишки м'яса і риби;
  • молочні продукти;
  • шкірку від цитрусових.

Отже, аби отримати «садове золото» , кидати в яму потрібно як багату азотом «зелену» органіку, так і багату вуглецем «коричневу» органіку. Натомість хворі рослини можуть зробити добриво непридатним для використання.

Також треба слідкувати, аби в компост не потрапили: зола, вапно, вироби з пластику, металу, скла, кераміки, будівельне сміття, тютюнові недопалки і будь-які інші матеріали, які не тільки не розкладаються, а ще й заважають розвитку мікроорганізмів або можуть отруїти компост. Проте ту ж саму золу можна додавати вже в готовий компост.

Стиглий компост кладуть в посівні борозни безпосередньо перед посівом або в посадочні лунки. Під огірки досить однієї жмені в лунку, під картоплю і томати – дві, під кабачки і гарбузи – 4-5 жмень. Його можна використовувати і для підживлення. В цьому випадку його розкладають навколо лунки або уздовж ряду і злегка закладають в ґрунт.

Міське компостування: що робити з органікою в квартирі?

Утилізація органічних відходів – найбільш складне питання в порівнянні з роздільним збором сміття для міського жителя. На жаль, ще не в усіх містах є спеціальні станції, але все рівно компостування може стати універсальний способом переробки органіки навіть в умовах квартири. Більше того є кілька способів компостування харчових відходів в умовах міської квартири.

Електричний компостер. Це найпростіший та безпроблемний в обслуговуванні, але й найдорожчий варіант. Він працює від мережі і не вимагає участі людини в переробці. Його можна легко заховати за кухонним фасадом, на балконі або просто встановити у вільному місці. Виглядатиме він як черговий кухонний девайс поряд з мікрохвильовкою або посудомийкою.

ЕМ-контейнер або «Бокаши». Це неавтоматизований компостер, який переробляє органіку за рахунок мікробних біопрепаратів. Зовні він виглядає як герметичне відро або урна з краником біля основи для відведення рідини. Принцип роботи: ви заповнюєте бак органікою, зверху поливаєте або посипаєте ЕМ-сумішшю.

Вермікомпостери. Пристрій ще називають верміфермою, за його допомогою виробляється найцінніше і корисне добриво – біогумус, а працює над його створенням популяція черв'яків. Не кожен готовий розмістити цих вихованців в своєму будинку, багато хто ставиться до таких співмешканців неоднозначно. Але на практиці вони не приносять ніяких незручностей.

Діспоузер. Це електричний пристрій, який встановлюється під раковину і перемелює органіку перед змивом в каналізацію. На перший погляд це ідеальний варіант: сировину не потрібно довго збирати, готувати компост, потім десь закопувати його – подрібнив і змив. Це дійсно зручно, але якщо дивитися на апарат з точки зору екології, то він актуальний лише для тих регіонів, де каналізація підключена до установок з переробки осадів стічних вод в біогаз. Лише в цьому випадку діспоузер екологічно виправданий.

Не пали – компостуй!

А тепер трошки детальніше про проєкт #НеПалиКомпостуй від UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.

Щороку в Україні відбувається понад 56 тисяч пожеж у природних екосистемах та на відкритих територіях. Таку серйозну проблему неможливо подолати лише штрафами – необхідно шукати інноваційні шляхи її вирішення. І почати варто з себе, своєї громади. Отже, що може отримати ваша громада від участі в проєкті?

  • Можливість моніторингу пожеж на території громади в режимі, близькому до реального часу на основі даних НАСА
  • Е-рішення щодо ретроспективного аналізу пожеж у громаді за останні 3 роки на основі супутникових даних, а також даних місцевого моніторингу, проведеного активістами громади;
  • Консультаційну та експертну підтримку щодо використання даних НАСА та е-рішень, ефективних шляхів запобігання палінню, екологічних способів утилізації органічних відходів, зокрема компостування;
  • Комунікаційну підтримку щодо відмови від практики паління та переходу до компостування (матеріали для інформування та залучення мешканців, місцевого бізнесу тощо);
  • Зміцнити імідж громади як екологічно відповідальної серед інших громад, Уряду, інвесторів, міжнародних партнерів, у медіа тощо.