Катерина Павелко: Безпека та повага: Життя в Швеції очима переселенки з України
- реклама, навіть під час виборів, майже відсутня. А та, що була, - приведена до одного стилю, займала місця не більше плакату А3 на стовпах ліхтарів. Жодних білбордів.
- жодної реклами на будівлях. Це відкриває доступ погляду до архітектури. Ти можеш порадіти незвичним для українців кольорам, які шведи обирають для фарбування будинків.
Круті поєднання охри, терракоти, помаранча, оливи, жовтого, гірчичного. Пояснити складно, але зі своєю пожиттєвою міопією почала бачити краще, очі відчувають полегшення.
Мозок не читає на автоматі безліч інформаційного бруду. Це відкриває твій внутрішній простір, дає свободу всередині себе.
- жодної нав'язливої музики! Її немає в транспорті, вона не тисне на тебе з кожного кафе. Її немає навіть всередині кафе.
Ніяких "музичних шкатулок" на колесах. Не бачила підлітків, що намагаються привернути увагу світу гучністю.
Не чула жодного разу шалених байкерів, які наприклад, часом просто тероризували мій Вишгород уночі до війни. Це дає простір для знайомства з оточуючим світом - птахи, краплі дощу, шепіт листя.
- ніхто не лізе з обіймами. Якщо лізеш ти, відмову маскують турботою про твоє здоров'я, адже "трохи застуджений, не хочу ділитись вірусом".
Місцевий жарт постковіду: "Люди, усі обмеження щодо відстані на півтора метри зняті! Шведи: фух, нарешті ми можемо повернутись до своїх двох метрів!" Це дає простір для відчуття твого власного тіла.
- не забудовується кожен клаптик землі. Між районами міста (звичайно, можу сказати лише про Уппсалу) є просто галявини, маленькі осередки лісу, природні уламки скель. Жодних кіосків з кавою, ЖКХ-творчості, хмарочосів.
Це дає простір для уяви. Дітям прикольно гратись не тільки на наворочених майданчиках, але і просто на природі.
І знову відчуваєш зменшення тиску. Начебто нарешті не за тебе вирішили, як тобі проводити вільний час, а ти сам можеш обрати, чим його заповнити.
Я не знаю чому, з огляду на таку любов до простору і кордонів, шведи за останні двадцять років прийняли до себе багато надзвичайно несхожих на них людей. Які часто нездатні поважати те, що їм пропонують тут - тишу, простір і можливість бути такими різними собою - з гідністю і повагою оточуючих. Багатьом прибульцям хочеться привнести в країну, що їх прихистила, частину своєї культури, а частіше - некультурності. І часом це щось настільки непоєднуване, що ріже по нервах навіть мені.
Але так є. І шведам доводиться з цим жити. Адже вони звикли до того, що велика свобода, яку вони, як народ, мають - це, перш за все, наслідки великої відповідальності за власні рішення. За що я їх дуже поважаю.
PS. На фото - водонапірна башта, що вразила мене в перший місяць нашого перебування в Уппсалі. Вона стоїть посеред міського лісу (типу маленький міський заповідник).
Це надзвичайна споруда поруч з якою можна знімати фільми про прибуття інопланетян.
Вона настільки велика, що приголомшує, коли просто піднімаєш голову серед сосен. Сьогодні помітила, що її білосніжність хтось порушив. Відчула сум.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Раніше ми розповідали, що за спогади про Запоріжжя залишились у Катерини Павелко.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.