Новини
Екологія
Земля
Вода

Екологи б'ють на сполох: перенасичені хімією весняні струмки знищують водойми


Цієї зими Київавтодор використовував на наших дорогах 35 тисяч тонн солі та 50 тисяч тонн піску, не враховуючи хімічних реагентів. Асоціація рибалок України б'є на сполох, перенасичені хімією весняні струмки знищують вітчизняні водойми. Щозими городяни знову обговорюють шкоду реагентів проти ожеледиці. Киянам не подобається, що від них іржавіють автомобілі, псується взуття, болять лапи у домашніх вихованців. Ними забивається лівневка, від них згорають зелені насадження. А з настанням весни все, що не прибрали підрядники з вулиць, потрапляє в легені і очі. Список претензій настільки великий, що мимоволі задумаєшся, а чи варто застосовувати взагалі реагенти на наших вулицях? З одного боку погано розчищені тротуари ведуть до підвищеного травматизму людей взимку, а слизькі дороги збільшують випадки аварій. З іншого та безперечно величезна шкода людям, машинам, екології, які наносять реагенти проти ожеледиці. Де золота середина? І хто намагається її знайти? Зрозуміло, що бездумно «пригорщами» не треба розкидати сіль та усіляку хімію на тротуарах і дорогах. Реагенти на пару з сіллю рятують людей від слизьких доріг і в той же час б'ють по гаманцю і здоров'ю. Сіль на дорогах-ковзанках перетворюється на справжню отруту для пішоходів, тварин і псує автомобілі. І найбільше від випарів небезпечних реагентів страждають тварини. Собаки - перші потенційні жертви випарів небезпечних реагентів. Випари натрію хлориду викликають респіраторні захворювання як у тварин, так і у людей. Але у собак це особливо часто - вони ближче знаходяться до землі. Найбільше хімічні речовини пошкоджують лапи тварин (дерматити, опіки), а так само негативно діють на дихальну систему, розвивають алергію. Як правило, це дуже важко лікується і переходить в хронічну стадію У ветлікарні шикуються черги з постраждалих чотириногих. Тому після прогулянки ветеринари радять ретельно мити вашому улюбленці лапи. Щоб не пошкоджувати лапи, потрібно захистити їх від потрапляння солі. Маленьким собакам типу китайської хохлатої і тойтерьєра, рекомендується в таку погоду надягати черевички. Під час прогулянки потрібно уникати місць, посипаних реагентами. Всім іншим собакам бажано після вулиці промивати лапи теплим антисептиком: це може бути розчин марганцівки або хлоргексидин, або просто мильним розчином. Використовувати захисні воски та мазі, які активно рекламують ветаптеки, на думку лікарів, потрібно тільки в суху морозну погоду, тому що коли на вулиці бруд, вони не приносять користі. Багато зоозахисників занепокоєні небезпекою для здоров'я своїх вихованців і тому підписали Петицію проти нераціонального використання реагентів. Доведено, що хлористий кальцій, натрій, магній і т.п. можуть чинити негативний вплив на навколишнє середовище, флору, фауну, людину, а також вироби з бетону, сталі, гуми, шкіри та багатьох інших матеріалів. Хто з нас після зими не викидав пару зіпсованих сіллю черевик? А на що перетворюються наші дороги? Існує думка, що сніг з доріг сходить разом з асфальтом ... Говорячи про шкоду реагентів, мова йде в першу чергу про екологію, а також зайву агресивність хімічних компонентів. Концентруючись на певній ділянці, реагент здатний проникати в ґрунт, і навіть ґрунтові води, значно погіршуючи їх стан. Засолювання ґрунтів несе велику екологічну загрозу, що може привести до пригнічення і навіть загибелі рослин. Порушується природня рівновага в природі. Слід пам'ятати, що будь-яку проблему легше запобігти, ніж вирішувати її. Голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков вважає, що потрібно на законодавчому рівні упорядкувати виготовлення і застосування реагентів. Сьогодні вони застосовуються хаотично. - Їх розкидають і на проїжджій частині, і на доріжках дитячих майданчиків, - розповів Олександр Чистяков. - Потрібно розподілити, що хімію можна використовувати тільки на дорогах, а у дворах і на дитячих майданчиках сніг треба прибирати механічними засобами, так само можна використовувати дрібний гравій, пісок, словом - підходити диференційовано. Так само слід пам'ятати, що реагенти потрапляють зі снігом який тане у водойми міста, отруюючи їх все більше, через десять років там не буде плавати ні качки, ні риби. На газонах, куди потрапляють реагенти, погано росте або вже зовсім не росте трава. Взуття псується будь-яке, і дешеве, і дороге, так що це стосується всіх. Ну і тварини дуже страждають. Екологи вже не раз заявляли про небезпеку реагентів. Безпечних реагентів взагалі не буває. Є тільки менш і більш небезпечні. Вибір небагатий ... - Крім солі, в них ще багато інших хімічних домішок, і результати аналізів ґрунту, де використовувалися реагенти, показують значне перевищення по ртуті, кадмію, свинцю, хрому та інших токсичних металів. Там ціла таблиця Менделєєва - стверджують експерти Національної Екологічної Ради України - Коли сніг тане, то все це йде в наші водойми, суміш бруду і хімічної отрути опиняється в річках, а звідки ми п'ємо воду, і в міській пил, яким ми дихаємо протягом року, так що навіть з відходом зими проблема не йде. Та й при безпосередньому контакті це небезпечно - якщо, скажімо, дитина грає у дворі в пісочниці, на майданчику, де розбризкували взимку ці небезпечні речовини. У реагентах містяться і гормонне руйнуючі речовини, які можуть призводити до онкозахворювань, безпліддя, алергії, діабету, порушень імунітету - зараз це спостерігається досить широко в нашому суспільстві, а також приріст захворювань, пов'язаних з ендокринною системою, підтверджує вже і МОЗ. - Все це з року в рік зараз залишається на совісті виробників реагентів. Кожен вирішує сам, скільки і чого використовувати, адже поки законодавчо це ніяк не нормовано, і виробники можуть додавати що завгодно. Потрібно поставити собі амбітні завдання, і заборонити важкі метали в реагентах взагалі - говорить керівник юридичного відділу громадської організації «Захист» Артем Висоцький. Екологи відзначають, що реагенти дуже небезпечні для фауни. - Збіднюється і без того не багатий склад тварин. Гинуть, наприклад, земляні хробаки, та й вся ґрунтова фауна. Прискореними темпами засолюються наші прісноводні водойми. Якщо аборигенна прісноводна риба не почне пристосовуватися до реалій сьогоднішнього дня її чекає опік зябер і загибель - стверджують вони - Зупинити цю напасть дуже складно. Реагенти в Києві завжди були великим бізнесом. Це величезний ринок, до того ж непрозорий бізнес, і є люди, яким невигідно регуляція на законодавчому рівні виготовлення і застосування реагентів. А поки дорожники перетворили українські водосховища в солоні морські лимани. Боротьба з ожеледицею і посипання доріг сумішами, що містять сіль, привели до того, що українські водосховища по солоності вже прирівнюють до морських лиманів. Пов'язано це з тим, що під час відлиги всі ці реагенти по лівньовці, яка не обладнана очисними спорудами, безпосередньо змиваються в Дніпро. У Каховському та Кременчуцькому водосховищах сьогодні не поодинокі випадки, коли зустрічаються мешканці солоної води морських лиманів: риба-голка і дрібні медузи. - В Україні налічується 63 тис. річок, 1,1 тис. водосховищ, 40 тис. озер і 400 тис. ставків. Загальна площа прісної води становить 1 млн. 100 тис. га, - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. - У той же час наша країна на європейській мапі значиться як маловодна, тому що вітчизняні водойми так забруднені, що з них не можна брати питну воду. І це на тлі гострої нестачі прісної води в світі. Через забруднення, висихання водойм, зростання чисельності населення планети, збільшення темпів урбанізації та промислового виробництва з кожним роком зростає загроза різкого скорочення кількості прісної води в світі. За оцінками ООН, сьогодні п'ята частина жителів планети або 2,6 мільярда людей не має доступу до чистої питної води і 40 відсотків населення - 1,6 мільярда - позбавлені основних послуг в сфері санітарії. Якщо людство не перегляне своє ставлення до водних ресурсів, то вже через 15 років нестача води в світі складе 40%. Згідно з прогнозами, до 2030 року потреби в продуктах харчування виростуть на 55 відсотків. А це призведе до розширення потреб у зрошенні, на яке сьогодні припадає майже 70% всієї прісної води. Тому нестача водних ресурсів може спровокувати дефіцит продуктів харчування. На сьогоднішній день приблизно 39 країн світу отримують більшу частину необхідної їм води з-за кордону. За словами Олександра Чистякова, за всі роки Незалежності до вітчизняних водойм ставилися чисто споживацькі, а часом їх використання межувало з відвертим злочином. За його словами, Україні давно треба було розробити і прийняти нову Водну політику, визнавши прісну воду державним стратегічним ресурсом, і підходити до її охорони та використання тільки з такої позиції. ДОВІДКА У Європі та США справляються без реагентів. Щорічну проблему сольових присипок вже давно вирішили в Європі, де їх замінили безпечнішими сумішами. Там працюють на запобігання ситуації - чітка фіксація погодних прогнозів, своєчасне прибирання вулиць, виводиться відразу купа снігоприбиральної техніки в місто. Крім того, там досить активно стали використовувати реагенти природного походження, наприклад буряковий сніг. Він плавить сніг, хоча і не при дуже низьких температурах. Чим посипають автомобільні дороги в Європі: У багатьох країнах Євросоюзу офіційно заборонено використовувати солі для обробки дорожнього полотна. Західні функціонери і вчені прорахували, що шкода від засолювання грунтів і корозії автомобілів набагато більше, ніж вигода від збільшення швидкості дорожнього руху. Кам'яна крихта. Ось чим посипають дороги в Європі. Це екологічно чистий матеріал, який можна використовувати багато разів. Відсів щебеню або іншу дрібну кам'яну фракцію наносять на сніговий накат або лід. Навесні крихту збирають, промивають і використовують повторно. Чим посипають дороги в Фінляндії: Північні народи не особливо оригінальничають. Автомобільні дороги в Фінляндії посипають кам'яною крихтою. Холодна погода сприяє. Сніг там лежить всю зиму, тому розкидання крихти доводиться виконувати тільки після сильних снігопадів, коли попередній шар прихований товстим шаром снігу. Прес-служба Асоціації рибалок України Фото з відкритого доступу Internet