Ікона на сушеній рибі: чумацький оберіг
Унікальні зображення святих на камбалі ХІХ ст., які були виготовлені в Україні, зберігаються в російському музеї.
Нині забутий вид народного ужиткового мистецтва ХІХ ст., який, втім, нині є рідкістю і справжнім раритетом, адже був поширений у досить вузькому сегменті, і вважався оберегами – зображення ликів святих насушеній камбалі – давня чумацька традиція. Таких експонатів небагато, точніше, кілька відомих унікальних ікон зберігаються у Санкт-Перербурзі, в російському етнографічному музеї. Ці незвичайні ікони, намальовані… на сушеній камбалі. Це раритети, які втім, є суто українськими. Знімки зображень святих на такому нетрадиційному «полотні» опублікував фотограф Сергій Максимишин.
Як зауважує ресурс was.media, через те, що ікони на рибі нині є великою рідкістю, про них відомо небагато. У ХІХ століття сушену рибу чумаки везли разом із сіллю з Азовського моря як товар. Можливо, саме вони й сформували традицію брати в дорогу такі незвичні ікони як обереги. «Такі обереги чумаки могли вішати на вози — щось на кшталт іконок в машинах сучасних водіїв», — каже завідувач сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський, який досліджує чумацьку спадщину, зокрема, прагне знайти якомога більше інформації про незвичні ікони.
За його дослідженням, у російський етнографічний музей ці ікони привіз із Полтави у 1906 році український археолог, етнограф Іван Зарецький, який працював у цьому музеї.
«Більш давньої інформації, ніж експонати, привезені Зарецьким у 1906 році, я поки що не знайшов. Коли їх Зарецький у музей передавав, то в документах зафіксував, що зроблені вони були в 1850-1870 роки. Виходить, що на середину XIX ст. вони вже були. А чи раніше, я вам сказати не можу. Вивчаючи чумацтво, я знайшов інформацію про такі ікони – що в якомусь із українських музеїв було дві ікони, намальовані на камбалі, наводився їх розмір, вказувався сюжет розпису, але вони були втрачені під час Другої світової війни», – цитує Андрія Лопушинського Укрінформ.
Історика також зацікавило, чи можна зробити таку ікону нині, і він запропонував зробити це херсонській художниці Оксані Оснач. Для цього купив на Азовському морі й спеціально висушив камбалу. Художниця спробувала написати таку експериментальну ікону у техніці олійного живопису, й зауважила, що це було надзвичайно цікаво. Щоправда, така ікона пахне – як і варто очікувати з огляду на «полотно», рибою.